Лікування артеріальної гіпертензії у молодих
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2019.4(230).185616Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, вегетативна дисфункція, етилметилгідроксипіридину сукцинат, варіабельність ритму серця, психоемоційний станАнотація
Мета дослідження – підвищення ефективності лікування артеріальної гіпертензії в осіб молодого віку з клінічними ознаками вегетативної дисфункції.
Матеріали та методи. У дослідження включено 65 хворих на АГ чоловічої статі, віком 30–40 років (середній вік 35,6±4,3 років). Середня тривалість АГ склала (2,9±2,1) роки. У 32,3 % хворих була АГ 1, у 67,7 % – 2 ступеня. Контрольну групу склали 20 практично здорових чоловіків, порівнянних за віком. Усім обстеженим особам проводили загальноклінічне обстеження, вимірювали офісний АТ; добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ) проводили за допомогою приладу «ABPM-02» (Meditech, Угорщина). Для виявлення вегетативної дисфункції використовували «Опитувальник для виявлення ознак вегетативних змін» (Вейн А. М., 2003). Для оцінки ситуаційної та особистісної тривожності використовували опитувальник тривожності Ч. Д. Спілбергера (1973) в адаптації Ю. Л. Ханіна. Неспецифічні зміни функціонального стану центральної нервової системи вивчали методом непрямої реєстрації варіабельності серцевого ритму на кардіографічному комплексі холтерівського моніторингу «Кардіосенс» («ХАІ Медика», Україна).
Після реєстрації вихідних даних пацієнти методом випадкової вибірки були поділені на 2 групи. 30 пацієнтам (1 група) призначали базисну антигіпертензивну терапію, яка включала інгібітор АПФ (лізиноприл 10–20 мг/добу). 35 пацієнтам (2 група) призначали комплексну терапію, що включала інгібітор АПФ (лізиноприл 10–20 мг/добу) і етилметилгідроксипіридину сукцинат по 125 мг тричі на добу протягом 4 тижнів. Зазначені групи пацієнтів з АГ і вегетативною дисфункцією були порівнянні за віком. Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням пакета програм Statistica 6,0 for Windows.
Результати. Після проведеного курсу лікування цільових значень АТ вдалося досягти у 23 (76,7 %) пацієнтів 1 групи і 31 (88,6 %) пацієнта 2 групи. У хворих з АГ і клінічними ознаками вегетативної дисфункції, яким була призначена комплексна терапія з додаванням етилметилгідроксипіридину сукцинату, встановлено більш виражене зростання загальної варіабельності ритму серця (ВРС), зниження активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи і відновлення вегетативного балансу згідно з даними тимчасових показників ВРС. Після проведеного курсу комплексної терапії з додаванням етилметилгідроксипіридину сукцинату спостерігали виражене зменшення рівня реактивної тривожності на 41 % (р<0,001) і особистісної тривожності на 37,8 % (р<0,001), що свідчить про поліпшення психоемоційного стану пацієнтів.
Висновки. Включення етилметилгідроксипіридину сукцинату в комплексну терапію чоловіків молодого віку з АГ і клінічними ознаками вегетативної дисфункції позитивно впливає на клінічну симптоматику, сприяє відновленню вегетативного балансу і корекції психоемоційного стану.
Посилання
Сіренко Ю. Клінічні рекомендації з артеріальної гіпертензії Європейського товариства гіпертензії (ESH) та Європейського товариства кардіологів (ESC) 2013 р. / Ю. Сіренко // Артериальная гипертензия. – 2013. – No 4. – С. 61–157.
Documented Lifestyle Education Among Young Adults with Incident Hypertension / H. M. Johnson, A. G. Olson, J. N. LaMantia [et al.] // Journal of General Internal Medicine. – 2015. – Vol. 30 (5). – P. 556–564.
ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz [et al.] // Journal of Hypertension. – 2013. – Vol. 31 (7). – P. 1281–1357.
Time rate of blood pressure variation is associated with impaired renal function in hypertensive patients / E. Manios, G. Tsagalis, G. Tsivgoulis [et al.] // J. Hypertens. – 2009. – Vol. 27 (11). – Р. 2244–2248.
Артериальная гипертензия и ранние когнитивные расстройства / О. Л. Барбараш, И. М. Давидович, С. А. Смакотина, О. А. Трубникова. – Кемерово : Кузбассвузиздат, 2011. – 131 с.
Saladini F. Palatini Autonomic Dysfunction: How to Identify and When to Treat? / F. Saladini, A. Di Marco P. // High Blood Pressure & Cardiovascular Prevention. – 2016. – Vol. 23. – P. 237–243.
Sun Z. Aging, arterial stiffness and hypertension / Z. Sun // Hypertension. – 2015. – Vol. 65, No 2. – P. 252–256.
Князькова И. И. Коррекция вегетативной дисфункции у молодых мужчин с артериальной гипертензией / И. И. Князькова, Н. В. Кузьминова, Н. Ю. Осовская // Лікарська справа. – 2015. – No 7–8 (1136). – С. 132–141.
Оценка эффективности профилактических мероприятий на основе изменения адаптационного потенциала системы кровообращения / P. M. Баевский, А. П. Берсенева, В. К. Вакулин [и др.] // Здравоохранение РФ. – 1987. – No 8. – С. 11–17.
Кисляк О. А. Принципы диагностики и лечения артериальной гипертензии у подростков и лиц молодого возраста / О. А. Кисляк // Актуальные вопросы артериальной гипертензии. – 2004. – No 9. – C. 4–10.
Епишина В. В. Сравнительное изучение психотропной активности гетероциклических производных гамма-аминомасляной и глутаминовой
кислот: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук :
спец. 14.00.06 «Внутренние болезни» / В. В. Епишина. – Волгоград, 2006. – 24 с.
Психологические и гемодинамические особенности больных артериальной гипертензией при эмоциональном стрессе / Е. И. Соколов, О. Д. Остроумова, Е. И. Первичко [и др.] // Артериальная гипертензия.– 2005.– Т. 11, No 1. – С. 29–33.
Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Heart Rate Variability. Standards of Measurement, Physiological Interpretation and Clinical Use // Circulation. – 1996. – Vol. 93. – P. 1043–1065.
