Клінічна фармакологія антисекреторних препаратів. Фокус на блокатори Н2-гістамінових рецепторів
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2019.7(233).186991Ключові слова:
антагоністи Н2-гістамінових рецепторів, фармакологічна дія, показання, протипоказання, побічні ефектиАнотація
Мета огляду – висвітлити питання фізіології секреції соляної кислоти та клінічної фармакології блокаторів Н2-гістамінових рецепторів, відомих також як антагоністи Н2-гістамінових рецепторів, Н2-гістаміноблокатори, Н2-блокатори.
Основні положення. Антагоністи Н2-гістамінових рецепторів (циметидин, ранітидин, фамотидин, нізатидин, лафутидин) вибірково блокують гістамінові рецептори обкладкових клітин шлунка, запобігають активації секреції кислоти гістаміном, що виділяється ентерохромафіноподібними клітинами. При використанні препаратів цієї фармакологічної групи зменшується як загальна кількість шлункового соку, так і його кислотність. Н2-гістаміноблокатори швидко всмоктуються після прийому всередину і досить довго пригнічують базальну і стимульовану кислотність слизової оболонки шлунка. Цей клас препаратів схвалений FDA для короткочасного застосування при лікуванні неускладненої гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, гіперсекреції шлунка і легкої печії. Блокатори Н2-гістамінових рецепторів off-label можуть також використовуватись для профілактики стресової виразки, езофагіту, гастриту, шлунково-кишкової кровотечі. Іноді Н2-гістаміноблокатори включають у схему ерадикації Helicobacter pylori. Завдяки безпечності Н2-гістаміноблокатори продаються без рецептів. Однак, поступово їх витісняють ще ефективніші препарати – інгібітори Н+,К+- АТФази (ІПП).
Висновок. Антагоністи Н2-гістамінових рецепторів пригнічують базальну, нічну та стимульовану секрецію кислоти. Не дивлячись на наявність у лікаря потужних антисекреторних препаратів, таких як інгібітори протонної помпи, Н2-гістаміноблокатори не втратили свого значення в клінічній практиці. Знання клінічної фармакології блокаторів Н2-гістамінових рецепторів дозволяють грамотно підходити до вибору лікувальної стратегії, моніторингу безпечності та ефективності терапії пацієнтів з кислотозалежними захворюваннями
Посилання
Gralnek I. M. Management of acute bleeding from a peptic ulcer / I. M. Gralnek, A. N. Barkun, M. Bardou // New England Journal of Medicine. – 2008. – Vol. 359. – Р. 928–937.
Dean B. B. The burden of illness of gastro-oesophageal reflux disease: impaсt on work productivity / B. B. Dean [et al.] // Aliment. Pharmaсol. Ther. –2003. – Vol. 17 (10). – P. 1309–1317.
Kuipers E. J. Hemospray in the treatment of upper gastrointestinal hemorrhage in patients on antithrombotic therapy / E. J. Kuipers, I. L. Holster // Endoscopy. – 2013. – Vol. 45. – Р. 63–66.
Timing or Dosing of Intravenous Proton Pump Inhibitors in Acute Upper Gastrointestinal Bleeding Has Low Impact on Costs [Электронный ресурс] / Y. Lu, V. Adam, V. Teich, A. Barkun // Am. J. Gastroenterol. – 2016. – Режим доступа: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27140030.
Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний внутренних органов [руководство] / Нац. акад. мед. наук Украины, ГУ «Ин-т терапии им. Л. Т. Малой НАМН Украины» ; [авт. сост. Бабак О. Я. и др.] ; под ред. акад. НАМНУ А. Н. Беловола. – К. : Здоров’я України, 2013. – 703 с.
Клиническая фармакология по Гудману и Гилману / под общей редакцией А. Г. Гилмана. – М. : Практика, 2006. – 1648 с.
Беловол А. Н. Омепразол: от фармакологических свойств к клиническому применению / А. Н. Беловол, И. И. Князькова // Здоров’я України. – 2009. – No 6/1. – С. 41–42.
Tuskey A. The use of H2-antagonists in treating and preventing NSAID-induced mucosal damage / A. Tuskey, D. Peura // Arthritis Res. Ther. – 2013. – Vol. 15 (3). – P. 1–7.
Рациональная фармакотерапия заболеваний органов пищеварения : рук. для практикующих врачей / [В. Т. Ивашкин, Т. Л. Лапина и др.] – М. : Литера, 2003. – 1046 c.
Клінічна фармакологія : підручник / за ред. О. Я. Бабака, О. М. Біловола, І. С. Чекмана. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Медицина, 2013. – 774 с.
Ткач С. М. Диагностика и лечение кислотозависимой патологии у больных сахарным диабетом / С. М. Ткач // Клінічна ендокринологія і ендокринна хірургія. – 2017. – No 3. – С. 21–27.
Гастроентерологія: підручник у 2-х томах / за ред. Харченко Н. В., Бабака О. Я. – 2-е вид., переробл., доповн. – Кіровоград : Поліум, 2016. – Т. 1. – 488 с.
Fox R. K. Pharmacologic Therapies in Gastrointestinal Diseases / R. K. Fox, T. Muniraj // Med. Clin. North Am. – 2016. – Vol. 100 (4). – P. 827–850.
MacFarlane B. Management of gastroesophageal reflux disease in adults: a pharmacist’s perspective / B. MacFarlane // Integr. Pharm. Res. Pract. – 2018. – Vol. 7. – P. 41–52.
A double-blind, placebo-controlled study of the efficacy and safety of non-prescription ranitidine 75 mg in the prevention of meal-induced heartburn / K. A. Pappa, B. O. Williams, J. E. Payne [et al.] // Aliment. Pharmacol. Ther. – 1999. – Vol. 13 (4). – P. 467–473.
Gargallo C. J. Is NSAIDs-related gastrointestinal damage preventable? / C. J. Gargallo, A. Lanas // J. Dig. Dis. – 2013. – Vol. 14 (2). – P. 55–61.
Protective effect of lafutidine, a histamine H2 receptor antagonist, against loxoprofen-induced small intestinal lesions in rats / K. Amagase, A. Ochi, T. Sugihara [et al.] // J. Gastroenterol. Hepatol. – 2010. – Vol. 25 (1). – P. S111–S118.
H(2)-histamine antagonist (famotidine) induced adverse CNS reactions with long-standing secondary mania and epileptic seizures / R. W. von Einsiedel, D. Roesch-Ely, K. Diebold [et al.] // Pharmacopsychiatry. – 2002 – Vol. 35 (4). – P. 152–154.
Untersmayr E. Acid suppression therapy and allergic reactions / E. Untersmayr // Allergo. J. Int. – 2015. – Vol. 24 (8). – P. 303–311.
Werbel T. Ranitidine-Associated Sleep Disturbance: Case Report and Review of H2 Antihistamine-Related Central Nervous System Adverse Effects / T. Werbel, P. R. Cohen // Cureus. – 2018. – Vol. 10 (4). – P. e2414.
Ben-Joseph R. Risk for adverse events among patients receiving intravenous histamine2-receptor antagonists / R. Ben-Joseph, R. Segal, W. L. Russell // Ann. Pharmacother. – 1993. – Vol. 27 (12). – P.1532–1537.
Katz P. O. Optimizing mediсal therapy for gastroesophageal reflux disease: state of the art / P. O. Katz // Reviews in gastroenterologiсal disorders. – 2003. – Vol. 3(2). – P. 59–69.
Carroll C. Polypharmacy in the Elderly-When Good Drugs Lead to Bad Outcomes: A Teachable Moment / C. Carroll, A. Hassanin // JAMA Intern Med. – 2017. – Vol. 177 (6). – P. 871.
The Association between Histamine 2 Receptor Antagonist Use and Clostridium difficile Infection: A Systematic Review and Meta-analysis / I. M. Tleyjeh, A. A. Abdulhak, M. Riaz [et al.] // PLoS One. – 2013. – Vol. 8(3). – P. e56498.
Евсеев М. А. Эффективность антисекреторной терапии ингибиторами протонной помпы при гастродуоденальных язвенных кровотечениях / М. А. Евсеев, И. М. Клишин // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. – 2010. – Т. 20, No 3. –С. 55–62.
Stanghellini V. Unsolved problems in the management of patients with gastrooesophageal reflux disease / V. Stanghellini [et al.] // Digest Liver Dis. – 2002. – Vol. 34. – P. 843–848.
Holtmann G. Pathophysiology of Functional Gastrointestinal Disorders: A Holistic Overview / G. Holtmann, A. Shah, M. Morrison // Digestive deseases. – 2017. – Vol. 35. – Р. 5–13.
Cardioprotective effect of histamine H2 antagonists in congestive heart failure. A systematic review and meta-analysis / J. Zhang, W.-K. Cai, Z. Zhang [et al.] // Medicine (Baltimore). – 2018. – Vol. 97(15). – P. e0409.
