Клінічний випадок тяжкого перебігу бешихи

Автор(и)

  • V. M. Rudichenko Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

DOI:

https://doi.org/10.37987/1997-9894.2018.1(217).195366

Ключові слова:

бешиха, β-гемолітичний стрептокок, дисфункція ендотелію, сепсис

Анотація

Бешиха вважається однією з найбільш неприємних та небезпечних хвороб, яка в переважній більшості викликається бактеріальною інфекцією та проявляється у вигляді запалення шкірних покривів різної інтенсивності та симптомів ендогенної інтоксикації. Вчасне виявлення захворювання та призначення патогенетично обґрунтованого лікування є запорукою успіху в лікуванні даної патології.

Біографія автора

V. M. Rudichenko, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

В.М. РУДІЧЕНКО, к. мед. н., доцент

Посилання

Англо-український ілюстрований медичний словник Дорланда. У двох томах. Ukrainian Edition of Dorland’s Illustrated Medical Dictionary, in 2 volumes. Ukrainian translation of 29th American edition by W.B.Saunders Company, Division of Elsevier Science. – Львів: Наутілус, 2002. – 2688 с., 820 іл.

Глумчер A.C. Метаболизм L-аргинина у пациентов с сепсисом и септическим шоком (обзор) / Глумчер, Венёвцева-Моренец, Демин // Экстренная медицина. – 2016. – No4. – С. 96–103.

Іоффе О.Ю., Крижановський Я.Й., Кульбака В.С. та ін. Ефективність

плазмозамінника «Реосорбілакт» в комплексному лікуванні флегмонознонекротичної бешихи // Матеріали ІІІ міжнародного конгресу з інфузійної терапії. – 2016. – С. 180–183.

Лишневская В.Ю. Эндотелиальная дисфункция: что необходимо знать практи­ ческому врачу? // Медична газета «Здоров’я України». – 2011. – No2. – С. 29.

Лишневская В.Ю. Эндотелиальная дисфункция: что необходимо знать практическому врачу? // Медична газета «Здоров’я України». – 2011. – No2. – С. 29.

Мішалов В.Г., Черняк В.А., Сопко О.І. Клінічне обґрунтування використання L-аргініну у хворих на критичну ішемію нижніх кінцівок // Український хіміотерапевтичний журнал. – 2012. – No3. – С. 158–163.

Палієнко І.А., Кармазина О.М., Шепетько І.С. та ін. Застосування L-аргініну в лікуванні системної склеродермії // Медицина неотложных состояний. – 2013. – No4. – С. 80–84.

Петрюк Б.В., Хомко О.Й., Сидорчук Р.І., Білик І.І. Внутрішньотканинний електрофорез антибактерійних засобів та ентеросорбція – ентеросанація ентеросгелем та реосорбілактом при термічних опіках // Український хіміотерапевтичний журнал. – 2008. – No1–2. – С. 274–277.

Рудіченко В.М. Англомовні мережеві засоби при проведенні практичних занять англійською мовою у підготовці зі спеціальності «загальна практика-сімейна медицина» // Матеріали підсумкової LX науково-практичної конференції «Здобутки клінічної та експериментальної медицини» (присвячена 60-річчю ТДМУ), Тернопіль, 14.06.2017. – Тернопіль: ТДМУ «Укрмедкнига», 2017. – С. 433–434.

Рудіченко В.М. Декстрокардія: актуальні клінічні аспекти в діяльності лікаря загальної практики-сімейної медицини // Ліки України плюс. – 2017. – No3. – С. 30–37.

Bernard P., Bedane C., Mounier M. et al. Streptococcal cause of erysipelas and cellulitis in adults: a microbiologic study using a direct immunofluorescence technique // Arch. Dermatol. – 1989. – Vol. 125. – P. 779–782.

Bartholomeeusen S., Vandenbroucke J., Truyers C., Buntinx F. Epidemiology and comorbidity of erysipelas in primary care // Dermatol. – 2007. – Vol. 215. – P. 118–122.

Bernard P., Bedane C., Mounier M. et al. Streptococcal cause of erysipelas and cellulitis in adults: a microbiologic study using a direct immunofluorescence technique // Arch. Dermatol. – 1989. – Vol. 125. – P. 779–782.

Bishara J., Golan-Cohen A., Robenshtok E. et al. Antibiotic use in patients with erysipelas: a retrospective study // Isr. Med. Assoc. J. – 2001. – Vol. 3. – P. 722–724.

Bisno A.L., Stevens D.L. Streptococcal infections of skin and soft tissues // N. Engl. J. Med. – 1996. – Vol. 334. – P. 240–245.

Bläckberg A., Trell K., Rasmussen M. Erysipelas, a large retrospective study of aetiology and clinical presentation // B.M.C. Infect. Dis. – 2015. – Vol. 15. – P. 402–407.

Bonnetblanc J.-M., Bédane C. Erysipelas: recognition and management // Am. J. Clin. Dermatol. – 2003. – Vol. 4. – P. 157–163.

Chartier C., Grosshans E. Erysipelas // Int. J. Dermatol. – 1990. – Vol. 29. – P. 459–467.

Druml W. Amino Acid Kinetics in patients with sepsis. Druml W, Heinzel G, Kleinberger G. // Americal Journal of Clinical Nutrition. – 2001. – Vol. 73. – P. 908–913.

Dupuy A., Benchikhi H., Roujeau J.C. et al. Risk factors for erysipelas of the leg (cellulitis): case-control study // B.M.J. – 1999. – Vol. 318. – P. 1591–1594.

Eriksson B., Jorup-Rönström C., Karkkonen K. et al. Erysipelas: clinical and bacteriologic spectrum and serological aspects // Clin. Infect. Dis. – 1996. – Vol. 23. – P. 1091–1098.

Freund H. Plasma amino acids as predictors of the severity and outcome of sepsis. Freund H. Atamian S. Holroyde J. et al. // Ann. Surg. – 1979. – Vol. 190. – P. 571–576.

Furchgott R.F. The obligatory role of endothelial cells in the relaxation of arterial smooth muscle by acetylcholine / Furchgott R.F., J.V. Zawadzki // Nature. – 1980. – Vol. 288 (5789). – P. 373–376.

Goettsch W.G., Bouwes-Bavinck J.N., Herings R.M.C. Burden of illness of bacterial cellulitis and erysipelas of the leg in the Netherlands // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. – 2006. – Vol. 20. – P. 834–839.

Hirschmann J.V., Raugi G.J. Lower limb cellulitis and its mimics: part I. Lower limb cellulitis // J. Am. Acad. Dermatol. – 2012. – Vol. 67. – P. 163–175.

Hook E.W., Hooton T.M., Horton C.A. et al. Microbiologic evaluation of cutaneous cellulitis in adults // Arch. Intern. Med. – 1986. – Vol. 146. – P. 295–297.

Inghammar M., Rasmussen M., Linder A. Recurrent erysipelas - risk factors and clinical presentation // B.M.C. Infect. Dis. – 2014. – Vol. 14. – P. 270–275.

Jorup-Rönstrom C. Epidemiological, bacteriological and complicating features of erysipelas // Scand. J. Infect. Dis. – 1986. – Vol. 18. – P. 519–524.

Jorup-Rönstrom C., Britton S. Recurrent erysipelas: predisposing factors and costs of prophylaxis // Infect. – 1987. – Vol. 15. – P. 105–106.

Karppelin M., Siljander T., Vuopio-Varkila J. et al. Factors predisposing to acute and recurrent bacterial non-necrotizing cellulitis in hospitalized patients: a prospective case-control study // Clin. Microbiol. Infect. – 2010. – Vol. 16. – P. 729–734.

Leppard B.J., Seal D.V., Colman G., Hallas G. The value of bacteriology and serology in the diagnosis of cellulitis and erysipelas // Br. J. Dermatol. – 1985. – Vol. 112. – P. 559–567.

Luiking Y.C. Low Plasma Agrinine concentration in Septic Patients is related to diminished de novo arginine production from Citrulline / Luiking Y.C., Steens L., Poeze M. et al. Supplement // Clinical Nutrition. – 2003. – Vol. 22. – P. S26.

Morris A.D. Cellulitis and erysipelas // Clin. Evid. – 2008. – Vol. 01. – P. 1708–1715.

Musette P., Benichou J., Noblesse I. et al. Determinants of severity for superficial cellutitis (erysipelas) of the leg: a retrospective study // Eur. J. Intern. Med. – 2004. – Vol. 15. – P. 446–450.

Roujeau J.C., Sigurgeirsson B., Korting H.C. et al. Chronic dermatomycoses of the foot as risk factors for acute bacterial cellulitis of the leg: a case-control study // Dermatol. – 2004. – Vol. 209. – P. 301–307.

Siljander T., Karppelin M., Vahakuopus S. et al. Acute bacterial, nonnecrotizing cellulitis in Finland: microbiological findings // Clin. Infect. Dis. – 2008. – Vol. 46. – P. 855–861.

Simon M.S., Cody R.L. Cellulitis after axillary lymph node dissection for carcinoma of the breast // Am. J. Med. – 1992. – Vol. 93. – P. 543–548.

Stevens D.L., Bisno A.L., Chambers H.F. et al. Practice guidelines for the diagnosis and management of skin and soft tissue infections: 2014 update by the Infectious Diseases Society of America // Clin. Infect. Dis. – 2014. – Vol. 59. – P. e10–52.

The Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3) Mervyn Singer, MD, FRCP1; Clifford S. Deutschman, MD, MS2; Christopher Warren Seymour, MD, MSc3; et al. // JAMA. – 2016. – Vol. 315 (8). – P. 801-810. – doi:10.1001/jama.2016.0287.

http://www.uf.ua/bez-rubryky/vlyyanye-reosorbylakta-na-regyonarnuyu-gemodynamyku-u-bolnyh-hronycheskoj-krytycheskoj-yshemyej-nyzhnyh-

konechnostej-y-multyfokalnym-aterosklerozom/

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-02-14

Номер

Розділ

ЛЕКЦІЇ, ОГЛЯДИ