Клінічний випадок тяжкого перебігу бешихи
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2018.1(217).195366Ключові слова:
бешиха, β-гемолітичний стрептокок, дисфункція ендотелію, сепсисАнотація
Бешиха вважається однією з найбільш неприємних та небезпечних хвороб, яка в переважній більшості викликається бактеріальною інфекцією та проявляється у вигляді запалення шкірних покривів різної інтенсивності та симптомів ендогенної інтоксикації. Вчасне виявлення захворювання та призначення патогенетично обґрунтованого лікування є запорукою успіху в лікуванні даної патології.
Посилання
Англо-український ілюстрований медичний словник Дорланда. У двох томах. Ukrainian Edition of Dorland’s Illustrated Medical Dictionary, in 2 volumes. Ukrainian translation of 29th American edition by W.B.Saunders Company, Division of Elsevier Science. – Львів: Наутілус, 2002. – 2688 с., 820 іл.
Глумчер A.C. Метаболизм L-аргинина у пациентов с сепсисом и септическим шоком (обзор) / Глумчер, Венёвцева-Моренец, Демин // Экстренная медицина. – 2016. – No4. – С. 96–103.
Іоффе О.Ю., Крижановський Я.Й., Кульбака В.С. та ін. Ефективність
плазмозамінника «Реосорбілакт» в комплексному лікуванні флегмонознонекротичної бешихи // Матеріали ІІІ міжнародного конгресу з інфузійної терапії. – 2016. – С. 180–183.
Лишневская В.Ю. Эндотелиальная дисфункция: что необходимо знать практи ческому врачу? // Медична газета «Здоров’я України». – 2011. – No2. – С. 29.
Лишневская В.Ю. Эндотелиальная дисфункция: что необходимо знать практическому врачу? // Медична газета «Здоров’я України». – 2011. – No2. – С. 29.
Мішалов В.Г., Черняк В.А., Сопко О.І. Клінічне обґрунтування використання L-аргініну у хворих на критичну ішемію нижніх кінцівок // Український хіміотерапевтичний журнал. – 2012. – No3. – С. 158–163.
Палієнко І.А., Кармазина О.М., Шепетько І.С. та ін. Застосування L-аргініну в лікуванні системної склеродермії // Медицина неотложных состояний. – 2013. – No4. – С. 80–84.
Петрюк Б.В., Хомко О.Й., Сидорчук Р.І., Білик І.І. Внутрішньотканинний електрофорез антибактерійних засобів та ентеросорбція – ентеросанація ентеросгелем та реосорбілактом при термічних опіках // Український хіміотерапевтичний журнал. – 2008. – No1–2. – С. 274–277.
Рудіченко В.М. Англомовні мережеві засоби при проведенні практичних занять англійською мовою у підготовці зі спеціальності «загальна практика-сімейна медицина» // Матеріали підсумкової LX науково-практичної конференції «Здобутки клінічної та експериментальної медицини» (присвячена 60-річчю ТДМУ), Тернопіль, 14.06.2017. – Тернопіль: ТДМУ «Укрмедкнига», 2017. – С. 433–434.
Рудіченко В.М. Декстрокардія: актуальні клінічні аспекти в діяльності лікаря загальної практики-сімейної медицини // Ліки України плюс. – 2017. – No3. – С. 30–37.
Bernard P., Bedane C., Mounier M. et al. Streptococcal cause of erysipelas and cellulitis in adults: a microbiologic study using a direct immunofluorescence technique // Arch. Dermatol. – 1989. – Vol. 125. – P. 779–782.
Bartholomeeusen S., Vandenbroucke J., Truyers C., Buntinx F. Epidemiology and comorbidity of erysipelas in primary care // Dermatol. – 2007. – Vol. 215. – P. 118–122.
Bernard P., Bedane C., Mounier M. et al. Streptococcal cause of erysipelas and cellulitis in adults: a microbiologic study using a direct immunofluorescence technique // Arch. Dermatol. – 1989. – Vol. 125. – P. 779–782.
Bishara J., Golan-Cohen A., Robenshtok E. et al. Antibiotic use in patients with erysipelas: a retrospective study // Isr. Med. Assoc. J. – 2001. – Vol. 3. – P. 722–724.
Bisno A.L., Stevens D.L. Streptococcal infections of skin and soft tissues // N. Engl. J. Med. – 1996. – Vol. 334. – P. 240–245.
Bläckberg A., Trell K., Rasmussen M. Erysipelas, a large retrospective study of aetiology and clinical presentation // B.M.C. Infect. Dis. – 2015. – Vol. 15. – P. 402–407.
Bonnetblanc J.-M., Bédane C. Erysipelas: recognition and management // Am. J. Clin. Dermatol. – 2003. – Vol. 4. – P. 157–163.
Chartier C., Grosshans E. Erysipelas // Int. J. Dermatol. – 1990. – Vol. 29. – P. 459–467.
Druml W. Amino Acid Kinetics in patients with sepsis. Druml W, Heinzel G, Kleinberger G. // Americal Journal of Clinical Nutrition. – 2001. – Vol. 73. – P. 908–913.
Dupuy A., Benchikhi H., Roujeau J.C. et al. Risk factors for erysipelas of the leg (cellulitis): case-control study // B.M.J. – 1999. – Vol. 318. – P. 1591–1594.
Eriksson B., Jorup-Rönström C., Karkkonen K. et al. Erysipelas: clinical and bacteriologic spectrum and serological aspects // Clin. Infect. Dis. – 1996. – Vol. 23. – P. 1091–1098.
Freund H. Plasma amino acids as predictors of the severity and outcome of sepsis. Freund H. Atamian S. Holroyde J. et al. // Ann. Surg. – 1979. – Vol. 190. – P. 571–576.
Furchgott R.F. The obligatory role of endothelial cells in the relaxation of arterial smooth muscle by acetylcholine / Furchgott R.F., J.V. Zawadzki // Nature. – 1980. – Vol. 288 (5789). – P. 373–376.
Goettsch W.G., Bouwes-Bavinck J.N., Herings R.M.C. Burden of illness of bacterial cellulitis and erysipelas of the leg in the Netherlands // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. – 2006. – Vol. 20. – P. 834–839.
Hirschmann J.V., Raugi G.J. Lower limb cellulitis and its mimics: part I. Lower limb cellulitis // J. Am. Acad. Dermatol. – 2012. – Vol. 67. – P. 163–175.
Hook E.W., Hooton T.M., Horton C.A. et al. Microbiologic evaluation of cutaneous cellulitis in adults // Arch. Intern. Med. – 1986. – Vol. 146. – P. 295–297.
Inghammar M., Rasmussen M., Linder A. Recurrent erysipelas - risk factors and clinical presentation // B.M.C. Infect. Dis. – 2014. – Vol. 14. – P. 270–275.
Jorup-Rönstrom C. Epidemiological, bacteriological and complicating features of erysipelas // Scand. J. Infect. Dis. – 1986. – Vol. 18. – P. 519–524.
Jorup-Rönstrom C., Britton S. Recurrent erysipelas: predisposing factors and costs of prophylaxis // Infect. – 1987. – Vol. 15. – P. 105–106.
Karppelin M., Siljander T., Vuopio-Varkila J. et al. Factors predisposing to acute and recurrent bacterial non-necrotizing cellulitis in hospitalized patients: a prospective case-control study // Clin. Microbiol. Infect. – 2010. – Vol. 16. – P. 729–734.
Leppard B.J., Seal D.V., Colman G., Hallas G. The value of bacteriology and serology in the diagnosis of cellulitis and erysipelas // Br. J. Dermatol. – 1985. – Vol. 112. – P. 559–567.
Luiking Y.C. Low Plasma Agrinine concentration in Septic Patients is related to diminished de novo arginine production from Citrulline / Luiking Y.C., Steens L., Poeze M. et al. Supplement // Clinical Nutrition. – 2003. – Vol. 22. – P. S26.
Morris A.D. Cellulitis and erysipelas // Clin. Evid. – 2008. – Vol. 01. – P. 1708–1715.
Musette P., Benichou J., Noblesse I. et al. Determinants of severity for superficial cellutitis (erysipelas) of the leg: a retrospective study // Eur. J. Intern. Med. – 2004. – Vol. 15. – P. 446–450.
Roujeau J.C., Sigurgeirsson B., Korting H.C. et al. Chronic dermatomycoses of the foot as risk factors for acute bacterial cellulitis of the leg: a case-control study // Dermatol. – 2004. – Vol. 209. – P. 301–307.
Siljander T., Karppelin M., Vahakuopus S. et al. Acute bacterial, nonnecrotizing cellulitis in Finland: microbiological findings // Clin. Infect. Dis. – 2008. – Vol. 46. – P. 855–861.
Simon M.S., Cody R.L. Cellulitis after axillary lymph node dissection for carcinoma of the breast // Am. J. Med. – 1992. – Vol. 93. – P. 543–548.
Stevens D.L., Bisno A.L., Chambers H.F. et al. Practice guidelines for the diagnosis and management of skin and soft tissue infections: 2014 update by the Infectious Diseases Society of America // Clin. Infect. Dis. – 2014. – Vol. 59. – P. e10–52.
The Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3) Mervyn Singer, MD, FRCP1; Clifford S. Deutschman, MD, MS2; Christopher Warren Seymour, MD, MSc3; et al. // JAMA. – 2016. – Vol. 315 (8). – P. 801-810. – doi:10.1001/jama.2016.0287.
konechnostej-y-multyfokalnym-aterosklerozom/
