Ефективність застосування препарату Пробіокс у дітей раннього віку, які отримували антибактеріальну терапію з приводу гострої пневмонії

Автор(и)

  • T. V. Marushko Національна медична академія післядипломнох освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
  • T. V. Kurilina Національна медична академія післядипломнох освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
  • I. F. Lazarenko Національна медична академія післядипломнох освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
  • R. N. Loboda Київська міська дитяча клінічна лікарня No 1, Київ, Україна
  • I. V. Shyrugina Київська міська дитяча клінічна лікарня No 1, Київ, Україна
  • K. Yu. Mashurenko Київська міська дитяча клінічна лікарня No 1, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.37987/1997-9894.2018.2(218).198287

Ключові слова:

діти раннього віку, гостра пневмонія, антибактеріальна терапія, пробіотик, антибіотикоасоційована діарея

Анотація

З метою визначення ефективності застосування засобу Пробіокс було проведено відкрите індивідуально-контрольоване клініко-бактеріологічне дослідження у 40 дітей раннього віку, які отримували стандартну антибактеріальну терапію з приводу гострої негоспітальної пневмонії. Обстежені були поділені на дві групи залежно від отримання засобу Пробіокс, під час проведення дослідження сформувалася третя група дітей (n=8), які на початку лікування не отримували пробіотики, але у зв’язку з розвитком виразної антибіотикоасоційованої діареї (ААД) їм було призначено Пробіокс. Ступінь порушень мікробного пейзажу при застосуванні антибіотиків у дітей оцінювали шляхом висівання серійних розведень фекалій, вміст мікрофлори виражали в lg КУО/г; проводили копрологічне дослідження, клінічні спостереження.

У дітей основної групи, які отримували Пробіокс, на 7–10 добу виявили помірне зниження вмісту біфідобактерій, збільшення лактобактерій, зникнення у складі мікробіому частки умовно-патогенної флори. Удвічі зменшилася кількість дітей, у яких виявили асоціації умовно-патогенних мікроорганізмів.

У дітей групи порівняння виявлено значну депресію біфідо- та лактобактерій, підвищення кількості кишкової палички, збільшення у 2 рази вмісту УПФ, збільшення дво- та трикомпонентних асоціацій, появу лактозонегативної кишкової палички.

Тільки у 1 дитини основної групи спостерігали короткочасне послаблення випорожнень з помірним абдомінальним дискомфортом. У дітей групи порівняння в 20  % випадків спостерігали виразний диспепсичний синдром, мінливий абдомінальний біль, помірне здуття живота на 3–4 добу застосування антибіотика. У дітей додаткової групи купування симптомів ААД відбувалося впродовж двох днів після початку застосування засобу Пробіокс.

Отримані дані свідчать про клінічну ефективність засобу Пробіокс щодо профілактики порушень мікробіому кишечника та лікування антибіотикоасоційованої діареї при антибактеріальній терапії гострої пневмонії у дітей раннього віку. Висока ефективність та добра переносимість продемонстрована також у дітей з розвинутою ААД.

Біографії авторів

T. V. Marushko, Національна медична академія післядипломнох освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Т. В. МАРУШКО

T. V. Kurilina, Національна медична академія післядипломнох освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Т.В. КУРІЛІНА

I. F. Lazarenko, Національна медична академія післядипломнох освіти імені П. Л. Шупика, Київ

І.Ф. ЛАЗАРЕНКО

R. N. Loboda, Київська міська дитяча клінічна лікарня No 1, Київ

Р. М. ЛОБОДА

I. V. Shyrugina, Київська міська дитяча клінічна лікарня No 1, Київ

І. В. ШУРИГІНА

K. Yu. Mashurenko, Київська міська дитяча клінічна лікарня No 1, Київ

К. Ю. МАШУРЕНКО

Посилання

Expert consensus document. The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic / C. Hill, F. Guarner, G. Reid [et al.] // Nat Rev Gastroenterol Hepatol. – 2014. – No 11 (8). – H. 506–514. DOI: 10.1038/nrgastro.2014.66.

Tryptophan catabolites from microbiota engage aryl hydrocarbon receptor and balance mucosal reactivity via interleukin-22 / T. Zelante, R. G. Iannitti, C. Cunha [et al.] // Immunity. – 2013. – Vol. 22, No. 39 (2). – Р. 372–385. DOI: 10.1016/j.immuni.2013.08.003.

Host interactions of probiotic bacterial surface molecules: comparison with commensals and pathogens / S. Lebeer, J. Vanderleyden, S. C. De Keersmaecker // Nat. Rev. Microbiol. – 2010. – No. 8. – Р. 171–184 DOI: 10.1038/nrmicro2297

Shared mechanisms among probiotic taxa: implications for general probiotic claims / Sanders Mary Ellen, Benson Andrew, Lebeer Sarah [et al.] // Current Opinion in Biotechnology. – 2018. – No. 49. – Р. 207–216. DOI. 10.1016/j.copbio.2017.09.007.

Next-Generation Probiotics Targeting Clostridium difficile through Precursor-Directed Antimicrobial Biosynthesis / J. K. Spinler, J. Auchtung, A. Brown [et al.] // Infect Immun. – 2017. – Vol. 20. No. 85(10). – Р. 00303-17. DOI: 10.1128/IAI.00303-17.

Safety of Novel Microbes for Human Consumption: Practical Examples of Assessment in the European Union / Th. Brodmann, A. Endo, M. Gueimonde [et al.] // Front Microbiol. – 2017. – Vol. 8. – Р. 1725. DOI: 10.3389/fmicb.2017.01725.

Hao Q. Probiotics for preventing acute upper respiratory tract infections / Q. Hao, B. R. Dong, T. Wu // Cochrane Database of Systematic Reviews. – 2015. – Issue 2. Art. No.: CD006895.

Probiotic approach to prevent antibiotic resistance / A. C. Ouwehand, S. Forssten, A. A. Hibberd [et al.] // Ann Med. – 2016. – No. 48 (4). – Р. 246–255. DOI:10.3109/07853890.2016.1161232.

Becattini S. Antibiotic-induced changes in the intestinal microbiota and disease / S. Becattini, Y. Taur, E. G. Pamer // Trends Mol Med. – 2016. DOI:10.1016/j.molmed.2016.04.003.

Intestinal microbiota in human health and disease: the impact of probiotics / J. Gerritsen, H. Smidt, G. T. Rijkers, W. M. De Vos // Genes Nutr. – 2011. – No. 6. – Р. 209–240.

Early life: gut microbiota and immune development in infancy / R. Martin, A. J. Nauta, K. B. Amor [et al.] // Benef Microbes. – 2010. – No. 1. – Р. 367–382.

The role of intestinal microbiota and the immune system / F. Purchiaroni, A. Tortora, M. Gabrielli [et al.] // Eur. Rev Med Pharmacol Sci. – 2013. – No. 17. – Р. 323–333.

Development of intestinal microbiota in infants and its impact on health / S. Matamoros, C. Gras-Leguen, F. Le Vacon [et al.] // Trends Microbiol. – 2013. – No. 21. – Р. 167–173.

Binns N. International Life Sciences Institute (ISLI) / N. Binns // Europe: Concise Monograph Series. Probiotics, prebiotics and the gut microbiota. Available at: http://www.hablemosclaro.org/Repositorio/biblioteca/b_332_Prebiotics-Probiotics_ILSI_

The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic / C. Hill, F. Guamer, G. Reid [et al.] // Nat Rev Gastroentrol Hepatol. – 2014. – No. 11. – Р. 506–514.

Supplementation of infant formula with probiotics and/or prebiotics: a systematic review and comment by the ESPGHAN Committee on Nutrition / C. Braegger, A. Chmielewska, T. Decsi [et al.] // J. Pediatr Gastroenterol Nutr. – 2011. – No. 52. – Р. 238–225.

World Allergy Organization-McMaster University Guidelines for Allergic Disease Prevention (GLAD-P): Probiotics / A. Fiocchi, R. Pawankar, C. Cuello-Garcia [et al.] // World Allergy Organ J. – 2015. – No. 8. – 4 р.

Діагностика, сучасна фармакотерапія та профілактика кишкового дисбактеріозу у дітей : методичні рекомендації / В. В. Бережний, Н. К. Уніч, І. Б. Орлюк [та ін.]. – Київ, 2000. – 35 с.

ESPGHAN Working Group for ProbioticsPrebiotics. Probiotics for the Prevention of Antibiotic-Associated Diarrhea in Children / H. Szajewska, R. B. Canani, A. Guarino [et al.] // J. Pediatr Gastroenterol Nutr. – 2016. – No. 62(3). –Р. 495–506. DOI: 10.1097/MPG.0000000000001081.

Alterations of Intestinal Microbiome by Antibiotic Therapyin Hospitalized Children / Miriam R. Fernandes, Aline Ignacio, A. A. Viviane [et al.] // MICROBIAL DRUG RESISTANCE. – 2017. – Vol. 23, Nо. 1. – Р. 56–62. DOI: 10.1089/mdr.2015.0320.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-03-14

Як цитувати

Marushko, T. V., Kurilina, T. V., Lazarenko, I. F., Loboda, R. N., Shyrugina, I. V., & Mashurenko, K. Y. (2018). Ефективність застосування препарату Пробіокс у дітей раннього віку, які отримували антибактеріальну терапію з приводу гострої пневмонії. Ліки України, (2(218), 51–56. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2018.2(218).198287

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, КЛІНІЧНІ ВИПАДКИ