На чому ґрунтується свідомий вибір психотропного препарату лікарем-інтерністом (на прикладі есциталопраму)

Автор(и)

  • O. O. Khaustova Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.37987/1997-9894.2018.3(219).198452

Ключові слова:

депресія, тривога, хронічні неінфекційні захворювання, коморбідність, лікування, фармакотерапія

Анотація

Актуальність проблеми надання допомоги пацієнтам з депресивними і тривожними розладами в первинній медичній мережі невпинно зростає, що великою мірою обумовлено високою коморбідністю багатьох хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ) (серцево-судинних і хронічних респіраторних захворювань, раку, діабету тощо) з цими психічними розладами. Коморбідність соматичної та психічної патології потребує спільних зусиль психіатрів і лікарів-інтерністів, а терапевтична тактика залежить від того, яка патологія на даному етапі є провідною.

Матеріали та методи. Нами було проведено пошук джерел першого-третього рівня за ключовими словами (депресія, тривога, хронічні неінфекційні захворювання, коморбідність, лікування, фармакотерапія) в базах даних Google Scholar, PubMed, CrossRef. Всього проаналізовано 128 джерел, до остаточного аналізу взято 48 джерел.

Результати. За міжнародними стандартами курації пацієнтів з депресивними і тривожними розладами, оптимальною тактикою лікування є поєднання фармакотерапії і психотерапії. За стандартом NICE, психотерапія вважається першою лінією терапії тривожних розладів; вона є також невід’ємною складовою терапії депресії. Правила для терапії депресивного розладу, що також доречні в терапії ТДР, передбачають: встановлення діагнозу за відповідними критеріями з вікористанням тестів в поєднанні з клінічним підходом; оцінку тяжкості депресії, факторів стресу, коморбідності, суїцидального ризику; встановлення терапевтичного альянсу з пацієнтом, проведення психоосвіти пацієнта і членів його родини з проблеми депресії/тривоги/ТДР; вибір типу терапії (амбулаторно / стаціонарно) в залежності від тяжкості розладу і проведення індивідуалізованої терапії в адекватній дозі і тривалості лікування для досягнення ремісії. Більшість міжнародних настанов рекомендують використання препаратів-дженериків СІЗЗС як терапію першої лінії на підставі оптимального поєднання ефективності, переносимості, співвідношення ризик /користь і ціни препарату. Причому, за наявності у пацієнта одночасно депресії і тривоги першою необхідно лікувати депресію. Есциталопрам може бути препаратом першої лінії для лікування депресивних (ВДР) і тривожних розладів (панічних розладів з/ без агорафобією, соціальних тривожних розладів, генералізованих тривожних розладів, обсесивно-компульсивних розладів) зі сприятливим профілем безпеки, в тому числі в порівнянні з іншими СІЗЗС. Перевагу при застосуванні в реальній клінічній практиці мають генеричні препарати есциталопраму з доведеною біоеквівалентністю, серед яких своє місце посідає Медопрам.

Висновки. Ефективна терапія психічних розладів в первинній мережі має одночасно ґрунтуватися на міжнародних стандартах і враховувати реальний клінічний досвід, поєднувати психотерапію і фармакотерапію, підставою для вибору якої є поєднання ефективності, переносимості, співвідношення ризик /користь і вартості ліків.

Біографія автора

O. O. Khaustova, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

О. О. Хаустова

Посилання

Нулевая версия проекта Глобального плана действий по охране психического здоровья 2013–2020, версия от 27 августа 2012.

Стан психічного здоров’я населення та психіатричної допомоги в Україні / Інформаційно-аналітичний огляд за 2008–2012 рр. – К., 2013. – 202 с.

Хаустова О. О. Самогубства та побутова смертність в Україні: підсумки 2012 року / О. О. Хаустова // Укр. вісник психоневрології. – 2013. – Т. 21, вип. 4 (77). – С. 12–18.

Марута Н. А. Депрессии в общемедицинской практике (справочное пособие для врачей первичной медико-санитарной сети) / Н. А. Марута, Л. Н. Юрьева, А. И. Мамчур. – К., 2009. – 30 с.

Чабан О. С. Депрессия / О. С. Чабан, О. О. Хаустова, О. О. Жабенко. – К., 2011. – 120 с.

Терапия антидепресантами и другие методы лечения депрессивных расстройств. Доклад Рабочей группы CINP на основе обзора доказательных данных. – К. : ЧП ВМБ, 2009. – 216 с.

Проблемні питання в курації психічних розладів у пацієнтів з хронічними неінфекційними захворюваннями / О. М. Дзюба, О. О. Хаустова, О. В. Бушинська [та ін.] // Архів психіатрії. – 2013. – Т. 19, No 2 (73). – С. 31–34.

Community-based prevention programs for anxiety and depression in youth: a systematic review / E. Pallister, S. Smale, I. B. Hickie [et al.] // J. Prim. Prev. – 2010. – Vol. 31 (3). – Р. 139–170.

Munoz R. F. Major depression can be prevented / R. F. Munoz, W. R. Beardslee, Y. Leykin // Am. Psychol. – 2012. – Vol. 67 (4). – Р. 285–295.

Prevention of major depression / P. Cuijpers, F. Smit, A. Z. Barrera [et al.] // Annu. Rev. Clin. Psychol. – 2010. – Vol. 6. – Р. 181–212.

Чабан О. С. Депресія: розуміння, лікування сьогодні та завтра / О. С. Чабан, О. О. Хаустова // Міжнар. психіатр., психотерапевт. та психоаналіз. журн. – 2012. – Т. 6, No 2 (18). – С. 20–26.

Papakostas G. I. The efficacy, tolerability, and safety of contemporary antidepressants / G. I. Papakostas // The Journal of clinical psychiatry. – 2010. – No. 71. – P. e03-e03.

Collaborative care for depression and anxiety problems / J. Archer, P. Bower, S. Gilbody [et al.] // Cochrane Database of Systematic Reviews. – 2012. – No. 10.

Waugh J. Escitalopram: a review of its use in the management of major depressive and anxiety disorders / J. Waugh, K. L. Goa // CNS Drugs. – 2003. – No 17(5). – Р. 343–362.

Kasper S. Escitalopram in the long-term treatment of major depressive disorder in elderly patients / S. Kasper, O. M. Lemming, H. de Swart // Neuropsychobiology. – 2006. – Т. 54, No 3. – Р. 152–159.

Hirschfeld R. M. A. Newer antidepressants: review of efficacy and safety of escitalopram and duloxetine / R. M. A. Hirschfeld, L. A. Vornik // The Journal of clinical psychiatry. – 2004. – Т. 65. – Suppl 4. – Р. 1478–52.

Kirino E. Escitalopram for the management of major depressive disorder: a review of its efficacy, safety, and patient acceptability / E. Kirino // Patient Prefer Adherence. – 2012. – Т. 6. – Р. 853–861.

Wade A. Escitalopram 10 mg/day is effective and well tolerated in a placebo-controlled study in depression in primary care / A. Wade, O. M. Lemming, K. B. Hedegaard // International clinical psychopharmacology. – 2002. – Т. 17, No 3. – Р. 95–102.

Guidance on Escitalopram Oxalate. – FDA (May 2008).

Forest Pharmaceuticals, Inc. Lexapro (escitalopram oxalate) tablets and oral solution prescribing information. St. Louis, MO,2011 May.

Forest Pharmaceuticals, Inc. Celexa (citalopram hydrobromide) prescribing information. – St. Louis, MO, 2002.

Miller A. H. Is C-reactive protein ready for prime time in the selection of antidepressant medications? / A. H. Miller, M. H. Trivedi, M. K. Jha // Psychoneuroendocrinology. – 2017. – Т. 84. – Р. 206.

Can C-reactive protein inform antidepressant medication selection in depressed outpatients? Findings from the CO-MED trial / M. K. Jha [et al.] // Psychoneuroendocrinology. – 2017. – Т. 78. – Р. 105–113.

Baldwin D. S. Escitalopram: efficacy and tolerability in the treatment of depression / D. S. Baldwin // Hospital medicine (London, England: 1998). – 2002. – Т. 63. – No. 11. – Р. 668-671.

Escitalopram in the treatment of social anxiety disorder Randomised, placebo-controlled, flexible-dosage study / S. Kasper [et al.] // The British Journal of Psychiatry. – 2005. – Т. 186, No 3. – Р. 222–226.

Bose A. Escitalopram in the acute treatment of depressed patients aged 60 years or older / A. Bose, D. Li, C. Gandhi // The American Journal of Geriatric Psychiatry. – 2008. – Т. 16, No 1. – Р. 14–20.

Leonard B. Review: Escitalopram—translating molecular properties into clinical benefit: reviewing the evidence in major depression / B. Leonard, D. Taylor // Journal of Psychopharmacology. – 2010. – Т. 24, No 8. – Р. 1143–1152.

Чабан О. С. Эсциталопрам (ципралекс) в монотерапии при депрессивных расстройствах различного генеза / О. С. Чабан, Е. А. Хаустова, Е. П. Венгер // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11, No 2. – С. 240–245.

Rapaport M. H. Escitalopram continuation treatment prevents relapse of depressive episodes / M. H. Rapaport, A. Bose, H. Zheng // Journal of Clinical Psychiatry. – 2004. – Т. 65, No 1. – Р. 44–49.

Чабан О. С. Ципралекс: терапия депрессии у психосоматических пациентов / О. С. Чабан, Е. А. Хаустова // Психічне здоров’я. – 2006. – No 4 (13). – С. 83–88.

Comparative efficacy and acceptability of 12 new-generation antidepressants: a multiple-treatmens meta-analysis / A. Cipriani [et al.] // Lancet. – 2009. – No 373. – Р. 746–758.

Comparative efficacy and acceptability of 21 antidepressant drugs for the acute treatment of adults with major depressive disorder: a systematic review and network meta-analysis / A. Cipriani [et al.] // The Lancet. – 2018. – Vol. 391, Iss. 10128. – P. 1357–1366.

Dhillon S. Эсциталопрам. Обзор по применению препарата при лечении тревожных расстройств (часть I) / S. Dhillon, L. J. Scott, G. L. Ploster // Психиат. и психофармакотер. – 2007. – No 3.

Escitalopram in the treatment of panic disorder: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial / Stahl S. M. [et al.] // Journal of Clinical Psychiatry. – 2003. – Т. 64, No 11. – Р. 1322–1327.

Escitalopram in the treatment of generalized anxiety disorder: Double‐blind, placebo controlled, flexible‐dose study / Davidson J. R. T. [et al.] // Depression and anxiety. – 2004. – Т. 19, No 4. – Р. 234–240.

Efficacy and tolerability of escitalopram in 12‐and 24‐week treatment of social anxiety disorder: Randomised, double‐blind, placebo‐controlled, fixed‐dose study / Lader M. [et al.] // Depression and anxiety. – 2004. – Т. 19, No. 4. – Р. 241–248.

Escitalopram in obsessive–compulsive disorder: a randomized, placebo-controlled, paroxetine-referenced, fixed-dose, 24-week study / D. J. Stein [et al.] // Current medical research and opinion. – 2007. – Т. 23, No 4. – Р. 701–711.

Efficacy of drug treatments for generalised anxiety disorder: systematic review and meta-analysis / D. Baldwin, R. Woods, R. Lawson, D. Taylor // BMJ. – 2011. – No 342. – Р. d1718.

Improvement of quality of life in panic disorder with escitalopram, citalopram, or placebo / B. Bandelow [et al.] // Pharmacopsychiatry. – 2007. – No 40.4. – Р. 152–156.

Rush A. J. Escitalopram in clinical practice: Results of an open‐label trial in a naturalistic setting / A. J. Rush, A. Bose // Depression and anxiety. – 2005. – Т. 21, No 1. – Р. 26–32.

Escitalopram in obsessive-compulsive disorder: a randomized, placebo-controlled, paroxetine-referenced, fixed-dose, 24-week study / D. J. Stein [et al.] // Current medical research and opinion. – 2007. – Т. 23, No 4. – Р. 701–711.

Escitalopram prevents relapse of obsessive-compulsive disorder / N. A. Fineberg [et al.] // European Neuropsychopharmacology. – 2007. – Т. 17, No 6. – Р. 430–439.

Escitalopram therapy for major depression and anxiety disorders / D. S. Baldwin, E. H. Reines, C. Guiton, E. Weiller // Ann Pharmacother. – 2007. – No 41. – Р. 1583–1592.

Wade A. A comparative study of the efficacy of acute and continuation treatment with escitalopram versus duloxetine in patients with major depressive disorder / A. Wade, K. Gembert, I. Florea // Curr Med Res Opin. – 2007. – No 23. – Р. 1605–1614.

Anders M. A surveillance study of escitalopram treatment of depressed patients / M. Anders, I. Tuma, H. A. Rösslerova // Expert Opin Pharmaco. – 2008. – No 9. – Р. 1–6.

Ципралекс (эсциталоапрам) при лечении тяжелых эндогенных депрессий: особенности терапевтической эффективности и переносимости / Л. И. Абрамова, И. В. Олейчик, Н. Н. Иванец [и др.] // Психиатр. и психофрмакотер. – 2007. – Т. 09, No 2. –Р. 48–53.

Effects of escitalopram in prevention of depression in patients with acute coronary syndrome (DECARD) / B. H. Hansen, J. A. Hanash, A. Rasmussen [et al.] // Journal of psychosomatic research. – 2012. – No 72 (1). – Р. 11–16.

Medochemie. Data on file.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-16

Як цитувати

Khaustova, O. O. (2018). На чому ґрунтується свідомий вибір психотропного препарату лікарем-інтерністом (на прикладі есциталопраму). Ліки України, (3(219), 40–47. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2018.3(219).198452

Номер

Розділ

ЛЕКЦІЇ, ОГЛЯДИ