Антибіотики і ураження печінки: діагностика, лікування, профілактика
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2018.8(224).199826Ключові слова:
антибіотики, ураження печінки, урсодезоксихолева кислотаАнотація
У пацієнтів з хворобами печінки обмежують використання деяких антибіотиків, інші антимікробні засоби застосовують в менших дозах. При необхідності призначення антибіотиків хворим на первинний біліарний холангіт слід продовжити лікування урсодезоксихолевою кислотою.
В разі виникнення лікарського ураження печінки під час лікування антибіотиками, препарат (препарати), вірогідно, відповідальний (відповідальні) за це ускладнення, слід відмінити, а для лікування цього ускладнення призначити N-ацетилцистеїн та урсодезоксихолеву кислоту.
Під час лікування інфекцій у хворих з факторами ризику каменеутворення в жовчному міхурі одночасно з початком антибактеріальної терапії виправдане профілактичне призначення урсодезоксихолевої кислоти.
Посилання
Frank U. The Daschner guide to in-hospital antibiotic therapy / U. Frank,
E. Tacconelli. – 2nd Ed. –Heidelberg: Springer Medizin Verlag, 2012.
Надинская М. Ю. Исследование применения урсодеоксихолевой кислоты
в гепатологии с позиции медицины, основанной на научных доказательствах / М. Ю. Надинская // Consilium Medicum. – 2003. – Vol. 5, № 6. –
С. 318–322.
Потяженко М. М. Сервисная гепатопротекторная терапия урсодезоксихолевой кислотой / М. М. Потяженко, А. В. Невойт // Здоров’я України. –
– № 18. – С. 68–71.
Practice Parameters Committee of the American College of Gastroenterology.
ACG Clinical Guideline: the diagnosis and management of idiosyncratic druginduced liver injury / N. P. Chalasani, P. H. Hayashi, H. L. Bonkovsky [et al.] //
Am. J. Gastroenterol. – 2014. – No. 109. – Р. 950–966.
FDA Working Group. CDER-PhRMAAASLD Conference 2000: clinical white
paper on drug-induced hepatotoxicity, November 2000. (см: http://www.fda.
gov/cder/livertox/clinical.pdf.)
Characterizing phenotypes and outcomes of drug-associated liver injury
using electronic medical record data / J. Shin, C. M. Hunt, A. Suzuki [et al.] //
Pharmacoepidemiol. drug safety. – 2013. – No. 22. – Р. 190–198.
Andrade R. J. Hepatic safety of antibiotics used in primary care/ R. J. Andrade,
P. M. Tulkens // J. Antimicrob. Chemother. – 2011. – No. 66. – Р. 1431–
Ильченко А. А. Клиническое значение билиарного сладжа / А. А. Ильченко,
О. В. Делюкина // Consilium medicum (прил. «Гастроэнтерология»). – 2005.
– Т. 7, № 2. – С. 28–32.
Березняков И. Г. Краткий справочник по эмпирическому использованию
антибиотиков с лечебной и профилактической целью / И. Г. Березняков. –
К. : Корпорация «Артериум», 2014. – 196 с.
Bellows C. F. Management of gallstones / C. F. Bellows, D. H. Berger,
R. A. Crass // Am. Fam. Physician. – 2005. – No. 72. – Р. 637–642.
Наказ № 128 від 19.03.2007 р. Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія» / Міністерство
охорони здоров’я (МОЗ) України. – Офіц. вид. – Київ, 2007. – 146 с. –
(Нормативний документ МОЗ України. Протокол).
Acute pneumonia and the cardiovascular system / V. F. Corrales-Medina,
D. M. Musher, S. Shachkina, J. A. Chirinos // Lancet. – 2013. – No. 381. –
Р. 496–505.
Cardiac complications in patients with community-acquired pneumonia:
a systematic review and meta-analysis of observational studies /
V. F. Corrales-Medina [et al.] // PLoS Med. – 2011. – No. 8 (6). –
Р. e1001048.
