Астенічний синдром і психосоматична патологія: від патофізіології – до фармакотерапії
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2016.1-2(197-8).203286Ключові слова:
психосоматичні захворювання, астенічний синдром, комбіновані фітотерапевтичні засобиАнотація
Однією з основних проблем сучасної медичної практики є психосоматична патологія. В статті йдеться про лікування психосоматичних захворювань шляхом застосування комбінованого фітотерапевтичного засобу (Лангена). Поєднання високої безпеки та ефективності дозволяє застосування даного засобу в лікуванні психосоматичних захворювань. Складові даного фітопрепарату чинять значну дію на всі ланки патогенезу астенічного синдрому. На даний час слід визнати особливу перспективність комбінованих фітотерапевтичних засобів, застосування яких дає можливість вирішити важливу клінічну задачу поліпрагмазії та підвищення безпеки лікування при дотриманні високих стандартів ефективності
Посилання
Аведисова А.С. Антиастенические препараты как средства первого выбора при астенических расстройствах // Міжнар. неврол. журн. – 2007. – №1. – С. 101–104.
Арушанян Э.Б., Бейер Э.В. Ноотропные свойства препаратов гинкго билоба // Эксп. клин. фармакол. – 2008. – Т. 71, №4. – С. 57–63.
Бурчинский С.Г. Астенический синдром в ангионеврологии: возможности направленной фармакотерапии // Рац. фармакотер. – 2009. – №2. – С. 33–36.
Бурчинский С.Г. Препараты гинкго в современной стратегии нейропротекции: возможности и перспективы // Нов. мед. фарм. – 2011. – №360. – С. 5–10.
Гринио Л.Н. Коэнзим Q10 (убихинон) в клинической практике. – М.: Медицина, 2006. – 186 с.
Журавлев Ю.Н., Коляда А.С. Araliaceae: женьшень и другие. – Владивосток: Дальнаука, 1996. – 280 с.
Крыжановский Г.Н. Дисрегуляционная патология // Дисрегуляционная патология. – М.: Медицина, 2002. – С. 18–78.
Лікарські рослини. Енциклопед. довідник. – К.: УРЕ, 1989. – 543 с.
Смулевич А.Б. Психосоматические расстройства (клиника, терапия, организация медицинской помощи) // Психиат. психофармакотер. – 2000. – Т. 2, №2. – С. 35–51.
Смулевич А.Б., Иванов С.В. Терапия психосоматических расстройств // Психиат. и психофармакотер. – 2000. – Т. 2, №3 (прилож.). – С. 6–8.
Bridi R., Crossetti F.P., Steffen V.M. et al. The antioxidant activity of standartized extract of Ginkgo biloba (Egb 761) in rats // Phytother. Res. – 2001. – Vol. 15. – P. 449–451.
Chambers F.J. Pathophysiology of brain: neurotransmitter – vascular interactions // Brain: from pathophysiology – to pathology. – Washington: Univ. Press, 2006. – P. 263–283.
Feuerstein C. Donnees neurophysiologiques de la fatigue. Role du systeme reticulaire activateur // Entr. Bichat. Ther. – 1992. – Vol. 1. – P. 11–19.
Gold D.R., Cohen B.H. Treatment of mitochondrial cytopathies // Sem. Neurol. – 2001. – Vol. 21. – P. 309–325.
Lee E., Kim S., Chung K., Choo M. et al. 20 S-ginsenoside Rh2 a newly identified active ingredient of ginseng inhibits NMDA receptors in cultured rat hippocampal neurons // Eur. J. Pharmacol. – 2006. – Vol. 536. – P. 69–77.
Lin W.M., Zhang Y.M., Moldzio R. et al. Ginsenoside Rd attenuates neuroinflammation of dopaminergic cells in culture // J. Neural. Transm. – 2007. – Vol. 72 (suppl.). – P. 105–112.
Marks I.E. Cure and care of neurosis. – N.Y.: J.V. Scott Med. Found., 2001. – 429 p.
Wurtman N.J. Brain biochemical markers of neurotic disorders // Appl. Biol. Chem. & Cytochem. – 2000. – Vol. 4. – P. 198–204.
