Особливості корекції діастолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу з гіперурикемією

Автор(и)

  • M. V. Hrebenyk ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», Україна
  • O. I. Kotsyuba ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», Україна

DOI:

https://doi.org/10.37987/1997-9894.2016.3(199).203676

Ключові слова:

гіпертонічна хвороба, діастолічна дисфункція лівого шлуночка, гіперурикемія, лізиноприл, вальсартан

Анотація

Було проведено порівняння впливу комбінованої антигіпертензивної терапії із застосуванням лізиноприлу або вальсартану на діастолічну дисфункцію лівого шлуночка (ДДЛШ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) залежно від рівня урикемії. Обстежено 118 хворих з ГХ ІІ стадії та артеріальною гіпертензією (АГ) 2–3-го ступеня, з яких 69 пацієнтів із супутньою безсимптомною гіперурикемією (ГУЕ) увійшли до основної групи, а 49 хворих з нормоурикемією – до групи порівняння. Було встановлено пряму кореляцію між показником ДДЛШ E/E’ та рівнем сечової кислоти (СК), що свідчить про те, що у пацієнтів з АГ коморбідність з ГУЕ частіше поєднується з порушенням діастолічної функції ЛШ. При цьому рівень сечової кислоти при псевдонормальному типі ДДЛШ був вищим, ніж при релаксаційному типі. Через 6 місяців у групі вальсартану було виявлено більш значне покращення ДДЛШ як у групі з нормо-, так і з гіперурикемією. Порівнюючи динаміку рівня сечової кислоти після проведеного лікування, було виявлено, що вона була більш виражена в групі пацієнтів, які приймали вальсартан, порівняно з групою лізиноприлу

Біографії авторів

M. V. Hrebenyk, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»

М.В. ГРЕБЕНИК, д. мед. н., професор

O. I. Kotsyuba, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»

О.І. КОЦЮБА

Посилання

Артериальная гипертензия у особых категорий больных / Под ред. В.Н. Коваленко, Е.П. Свищенко. – К.: Морион, 2009. – 376 с.

Більченко О.В. Корекція гіперурикемії як фактора ризику серцево-судинної захворюваності і смертності: Методичні рекомендації. – Київ, 2009. – 22 с.

Коваленко В.М., Корнацький В.М. Стрес і хвороби системи кровообігу: посібник. – Київ, 2015. – 354 с.

Коваль С.М. Порушення пуринового обміну у хворих на артеріальну гіпертензію: епідеміологічні, клінічні та патогенетичні аспекти // Український кардіологічний журнал. – 2010. – Додаток 1. – С. 75–80.

Паньків В.І., Зуєв К.О. Гіперурикемія у хворих із високим серцево-судинним ризиком і шляхи її корекції // Здоров’я України. Медична газета. – 2007. – №10/1 – С. 66–67.

Свищенко Е.П., БезроднаяЛ.В., Горбась И.М. Клиническая и урикозурическая эффективность лозартана у больных с артериальной гипертензией Результаты открытого многоцентрового клинического исследования LAURA// Артеріальная гипертензия. – 2012. –№5 (25). – С. 7–12.

Свінціцький А.С., Козак Н.П., Микичак М.З. Вплив гіперурикемії на стан серцево-судинної системи у хворих на артеріальну гіпертензію (огляд літератури) // Практикуючий лікар. – 2013. – №4. – С. 70–72.

Современные представления о роли мочевой кислоты в развитии гипертонической болезни / О.В. Половиткина, Е.В. Ощепкова, В.А. Дмитриев, В.Н. Титов // Терапевтический архив. – 2011. – №8. – С. 38–41.

Choi H.K., Soriano L.C., Zhang Y. Antihypertensive drugs and risk of incident gout among patients with hypertension: population based case-control study // BMJ. – 2012. – Vol. 344. – d8190.

EULAR evidence based recommendation for the diagnosis and management of gout. Report of a task force of the standing committee for international clinical studies including therapeutics (ESCISIT) / W. Zhang, M. Doherty, E. Pascual [et al.] // Ann. Rheum. Dis. – 2006. – Vol. 65. – P. 1301–1311.

Franse L.V., Pahon M., di Bari M. et al. Serum uric acid, diuretic treatment and risk of cardiovascular events in the Systolic Hypertension in the Elderly Program (SHEP) // J. Hypertension. – 2000. – Vol. 18. – P. 1149–1154.

Kane G.C., Karon B.L., Mahoney D.W. et al. Progression of left ventricular diastolic dysfunction and risk of heart failure // JAMA. – 2011. – Vol. 306. – P. 856–863.

Martinez A., Gonzalez A., Cerda C. et al. Prognostic value of hyperuricemia in chronic heart failure // Rev. Med. Chil. – 2004. – Vol. 132 (9). – P. 1031– 1036.

Pinelli M., Bindi M., Filardo F.P. et al. Serum uric acid levels correlate with left ventricular ejection fraction and systolic pulmonary artery pressure in patients with heart failure // Recenti. Prog. Med. – 2007. – Vol. 98 (12). – P. 619–623.

Ritzman D.W., Little W.C. Left ventricle diastolic dysfunction and prognosis // Сirculation. – 2012. – Vol. 125. – P. 743–745.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-03-21

Як цитувати

Hrebenyk, M. V., & Kotsyuba, O. I. (2016). Особливості корекції діастолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу з гіперурикемією. Ліки України, (3(199), 62–65. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2016.3(199).203676

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, КЛІНІЧНІ ВИПАДКИ