Особливості призначення препаратів сульфонілсечовини у практиці сімейного лікаря: системний огляд застосування глімепіриду
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2016.3(199).203681Ключові слова:
цукровий діабет 2-го типу, препарати сульфонілсечовини, глімепірид, особливості застосування, первинна медична допомогаАнотація
Цукровий діабет займає третє місце у світі за поширеністю після серцево-судинних і онкологічних захворювань. Вибір препарату лікування цукрового діабету є складним процесом у практиці сімейного лікаря. Мета: визначити особливості застосування, фармакотерапії та фармакодинаміки глімепіриду у хворих із цукровим діабетом 2-го типу в практиці сімейного лікаря. Проведено системний аналіз публікацій за 2005–2015 рр. у пошукових системах JAMA, Scholar та PubMed, а також у журналах та виданнях матеріалів конференцій, які найбільше відповідали розкриттю поставленої мети. Встановлено, що глімепірид як препарат сульфонілсечовини 3-го покоління є високоефективним цукрознижуючим засобом, що знижує глікемію, достовірно виявляє антиатеросклеротичні, антиатерогенні, протизапальні, антиапоптотичні, антиагрегаційні ефекти. Високий рівень безпеки глімепіриду зумовлений меншим ризиком розвитку тяжких та прихованих гіпоглікемій, можливістю застосування у хворих із супутньою серцево-судинною патологією. Доказано високу ефективність та безпечність застосування глімепериду як у вигляді монотерапії, так і у складі комбінованої терапії, що дозволяє широко застосовувати препарат у загальнолікарській практиці.
Посилання
Abrahamson M.J. Should sulfonylureas remain an acceptable first-line add-on to metformin therapy in patients with type 2 diabetes? Yes, they continue to serve us well! / M.J. Abrahamson // Diabetes Care. – 2015. – Vol. 38. – P. 160–169.
American Diabetes Association. Standards of Medical Care in Diabetes –2015 // Diabetes Care. – 2015. – Vol. 38, Suppl. 1. – P. S41–48.
Basit A. Glimipiride: evidence-based facts, trends, and observations / A. Basit, M. Riaz, A. Fawwad // Vasc. Health Risk Manag. – 2012. – Vol. 8. – P. 463–472.
de Dios S. T. Regulation of the atherogenic properties of vascular smooth muscle proteoglycans by oral anti-hyperglycemic agents / S.T. de Dios, K.V. Frontanilla, J. Nigro [et al.] // J. Diabetes Compl. – 2007. – Vol. 21 (2). – P. 108–117.
Del Prato S. B-cell function and antidiabetic pharmacotherapy / S. Del Prato, C. Bianchi, P. Marchetti // Diabetes Metab. Res. Rev. – 2007. – Vol. 23. – P. 518–527.
Goldberg R.B. A dose-response study of glimepiride in patients with NIDDM who have previously received sulfonylurea agents. The Glimepiride Protocol #201 Study Group. / R.B. Goldberg, S.M. Holvey, J. Schneider // Diabetes Care. – 1996. – Vol. 19 (8). – Р. 849–856.
IDF Diabetes Atlas, Sixth edition, Brussels, Belgium: International Diabetes Federation, 2015. – 162 p. [Электронный ресурс]. – Online version of IDF Diabetes Atlas: www.idf.org/diabetesatlas.
Koshiba K. Efficacy of glimepiride on insulin resistance, adipocytokines, and atherosclerosis [Электронный ресурс] / K. Koshiba, M. Nomura, Y. Nakaya, S. Ito // J. Med. Invest. – 2006. – Vol. 53 –P. 87–94. – Режим доступу: https://www.jstage.jst.go.jp/article/.
Management of hyperglycemia in type 2 diabetes, 2015: A patient-centered approach: update to a position statement of the American Diabetes Association and the European Association for the Study of Diabetes / Inzucci S.E., Bergenstal R.M., Buse I.B. et al. // Diabetes Care. – 2015. – Vol. 38. – P. 140–149.
McCluskey D. Results of a randomized, double-blind, placebo-controlled study administering glimepiride to patients with type 2 diabetes mellitus inadequately controlled with rosiglitazone monotherapy / McCluskey D., Touger M.S., Melis R., Schleusener D.S. // Clin. Ther. – 2004. – Vol. 26 (11). – Р.1783–1790.
Mori R.C.T. Glimepiride as insulin sensitizer: increased liver and muscle responses to insulin / R.C.T. Mori, S.T. Hirababa, A.E. Hirata, M.M. Okamoto, U.F. Machado // Diabetes, Obesity and Metabolism. A Jornal of Pharmacology and Therapeutics. – 2008. – Vol. 10. – Р. 596–600.
Morris A.D. Risk of mortality and adverse cardiovascular outcomes in type 2 diabetes: a comparison of patients treated with sulfonylureas and metformin / A.D. Morris, J.M.M. Evans, S.A. Ogston, A. Emslie-Smith // Diabetologia. – 2006. – Vol. 49. – Р. 930–936.
Nagayama D. Improvement of cardio-ankle vascular index by glimepiride in type 2 diabetic patients / D. Nagayama, A. Saiki, K. Endo [et al.] // Int. J. Clin. Pract. – 2010. – Vol. 64, №13. – P. 1796–1801.
Nagayama D. Possible effects of glimepiride beyond glycemic control in patients with type 2 diabetes: a preliminary report / D. Nagayama, A. Saiki, K. Endo et al. // Cardiovasc. Diabetol. – 2014. – Vol. 13, Art. 15. – P. 1–8.
Ueba H. Glimepiride induces nitric oxide production in human coronary artery endothelial cells via a PI3-kinase-Act dependent pathway / H. Ueba, M. Kuroki, S. Hashimoto [et al.] // Atherosclerosis. – 2005. – Vol. 183. – P. 35–39.
Umpierrez G. Glimepiride versus pioglitazone combination therapy in subjects with type 2 diabetes inadequately controlled on metformin monotherapy: results of a randomized clinical trial / G. Umpierrez, M. Issa, A. Vlajnic // Current medical research and opinion. – 2006. – Vol. 22, №4. – Р. 751–759.
Xu D.-Y. Effects of Glimepiride on metabolic parameters and cardiovascular risk factors in patients with newly diagnosed type 2 diabetes mellitus / D.-Y. Xu, S.-P. Zhao, Q.-X. Huang [et al.] // Diabetes Res. Clin. Pract. – 2010. – Vol. 88. – P. 71–75.
Yang B. The change of atherogenic index of plasma (AIP) level in type 2 diabetic pedigrees and the response of AIP to Acarbose or Glimepiride in therapy of type 2 diabetes mellitus / B. Yang, H. Tian, Y. Ren [et al.] // Sheng Wu Yi Xue Gong Cheng Xue Za Zhi 22 (English Abstract). – 2005. – P. 560–564.
Аметов А.С. Возможности применения глимепирида для инициации сахароснижающей терапии. Результаты обсервационного исследования Амарил-МОНО / А.С. Аметов, Ф.Т. Абаева // Сахарный диабет. – 2013. – №4. – С. 95–100.
Анциферов М.Б. Пероральные сахароснижающие препараты в лечении сахарного диабета типа 2 [Электронный ресурс] / М.Б. Анциферов, А.К. Волкова // Медицинский совет. – 2007. – №2. – Режим доступа: http://www.nedug.ru/news/медицина/2008/6/3.
Всесвітня організація охорони (ВООЗ). [Електронний доступ]. – Режим доступу: www.who.int/ru.
Глинкина И.В., Пчелинцев М.В., Шмидт О.М. Фармакоэпидемиологические аспекты применения глимепирида при сахарном диабете 2–го типа // Эндокринология. – 2012. – №3. – С. 1573–1578.
Древаль А.В. Сульфаниламид третьего поколения глимепирид в лечении сахарного диабета 2-го типа / А.В. Древаль // Русский медицинский журнал. – 2011. – №13. – С. 821–828.
Каджарян В.Г. Новое в лечении сахарного диабета 2-го типа / В.Г. Каджарян, Н.И. Капшитарь // Запорожский медицинский журнал. – 2014. – №1 (82). – С. 74–79.
Камінський O.В. Сучасна терапія цукрового діабету 2-го типу: комбінація препарату Амарил® і метформіну – Амарил М / Камінський O.В. // Ліки України. – 2010. – №1 (137). – С. 71–74.
Килимчук В.А. Применение глибенкламида при сахарном диабете 2 типа: объективный взгляд на pro et contra [Электронный ресурс] / В.А. Килимчук // Здоровье Украины. – 2008.– №8/1. – С. 20–21. – Режим доступа: http://health-ua.com/articles/626.html.
Кравчун Н.А., Хижняк О.О. Сравнительный анализ приминения глимепирида и гликлазида пролонгированого действия при лечении больных сахарным диабетом 2-го типа // Проблеми ендокринної патології. – 2010. – №1. – С. 5–11.
Маньковский Б.Н. Новое руководство по лечению сахарного диабета 2 типа – что изменилось, в чем значение для клинической практики? / Б.Н. Маньковский // Диабет. Ожирение. Метаболический синдром. – 2012. – №1. – С. 31–37.
Міністерство охорони здоров’я України, сайт. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/.
Мягкова Н.И. Ингибиторы ДПП-4. Нужны ли они в практике врачаэндокринолога? [Электронный ресурс] / Н.И. Мягкова // Новости медицины и фармации. – 2010. – №13–14. – Режим доступа: http://www.mif-ua.com/archive/article/13412.
Паньків В.І. Індивідуальний підхід до лікування цукрового діабету 2-го типу: коли, кому і які альтернативні варіанти, окрім метформіну / В.І. Паньків // Международный эндокринологический журнал. – 2013. – №8 (56). – С. 36–39.
Полторак В.В. Глимепирид (Амарил®) в терапии больных сахарным диабетом 2-го типа (патофизиологическое обоснование и клиническая реализация) / В.В. Полторак, Н.А. Кравчун, М.Ю.Горшунская, Н.С. Красова // Международный эндокринологический журнал. – 2014. – №1. – С. 77–89.
Полторак В.В. Гликемическая память как патогенетическое основание для формирования алгоритма современной антидиабетической терапии / В.В. Полторак, Н.С. Красова, М.Ю. Горшунская // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2014. – №3. – С. 15–21.
Ткаченко В.І. Співвідношення альбумін-креатинін сечі та швидкість клубочкової фільтрації як фактори ризику серцево-судинної патології у хворих з цукровим діабетом 2 типу / В.І. Ткаченко // The Unity of Science. – 2015. – November. – С. 105–109.
Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги цукровий діабет 2-го типу № 1118 від 21 грудня 2012 року.
Лисенко Г.І. Диспансеризація як шлях первинної і вторинної профілактики цукрового діабету 2-го типу на етапі первинної медичної допомоги (навчальнометодичний посібник) / Г.І. Лисенко, В.І. Ткаченко. – К., 2013. – 144 с.
Ткаченко В.І. Розробка та впровадження уніфікованого та локального протоколів з надання медичної допомоги при цукровому діабеті 2 типу на етапі первинної медичної допомоги / В.І. Ткаченко // Методичні рекомендації. – К., 2014. – 94 с.
