Холтерівське моніторування в діагностиці порушень ритма і провідності серця
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2016.5-6(201-2).204729Ключові слова:
холтерівськое моніторування, порушення ритму і провідності серцяАнотація
Стаття присвячена методу холтерівського моніторування в діагностиці порушень ритму і провідності серця. Детально висвітлено якісні та кількісні характеристики різних видів порушень ритму, їх класифікація, картина ЕКГ змін
Посилання
Ардашев А.В., Джанджгава А.О., Желяков Е.Г., Шаваров А.А. Постоянная электрокардиостимуляция и дефибрилляция в клинической практике. – М.: Медпрактика, 2007. – С. 223.
Воронков Л.Г., Богачова Н.В. Клиническое значение вариабельности сердечного ритма при хронической сердечной недостаточности. Анализ вариабельности сердечного ритма сердца в клинической практике. Материалы I международной научной конференции. – К., 2002. – С. 31–31.
Бобров И.О., Жарінов О.Й., Куць В.О. та співавт. Амбулаторне моніторування ЕКГ. Сучасні технології, діагностичні можливості, показання. – К.: Медицина світу, 2004.
Дабровски А., Дабровски Б., Пиотрович Р. Суточное мониторирование ЭКГ. – М.: Медпрактика, 2000. – 208 с.
Грирогов С.С., Вотчал Ф.Б., Костылева О.В. Электрокардиограмма при искусственном водителе ритма сердца. – М.: Медицина, 1990. – С. 238.
Исследование вариабельности сердечного ритма в кардиологической практике: Метод. реком. / Бобров В.О., Чубучний В.М., Жарінов О.Й. та співавт. – К.: Укрмедпатентінформ, 1999. – 25 с.
Зотов Д.Д., Гротова А.В. Современные методы функциональной диагностики в кардиологии. – СПб.: Фолиант, 2002. – 119 с.
Макаров Л.М. Холтеровское мониторирование. – М.: Медпрактика, 2000. – 216 с.
Медведев М.М. Диагностика пароксизмальной реципрокной атриовентрикулярной тахикардии // Вестник аритмологии. – 2003. – №33. – С. 66–80.
Рябыкина Г.В. Методические рекомендации по практическому использованию холтеровского мониторирования ЭКГ // Кардиология. – 2002. – №5. – С. 85–91.
Рябыкина Г.В. Методические рекомендации по практическому использованию холтеровского мониторирования ЭКГ // Кардиология. – 2002. – №8. – С. 76–87.
Рябыкина Г.В. Методические рекомендации по практическому использованию холтеровского мониторирования ЭК // Кардиология. – 2002. – №10. – С. 69–87.
Сметнев А.С., Гросу А.А., Шевченко Н.М. Синкопальные состояния в кардиологии. – Кишинев: Штиинца, 1989. – 134 с.
Стратификация риска и профилактика внезапной сердечной смерти: Метод. реком. / Бобров В.О., Жарінов О.Й., Сичов О.С. – К: Укрмедпатентінформ, 2002. – 39 с.
Трешкур Т.В., Камшилова Е.А., Гордеев О.Л. // Электрокардиостимуляция в клинической практике. – СПб.: ИНКАРТ, 2002. – С. 160.
Шубик Ю.В. Суточное мониторирование ЭКГ при нарушениях ритма и проводимости сердца. – СПб.: ИНКАРТ, 2001. – 216 с.
Явелов И.С., Грацианский Н.А., Зуйков Ю.А. Вариабельность ритма сердца при острых коронарных синдромах: значение для оценки прогноза заболевания (часть 1) // Кардиология. – 1997. – №2. – С. 61–69.
Barold S.S., Norman J. «Jeff» Holter-«Father» of ambulatory ECG monitoring // J. Interv. Card. Electrophysiol. – 2005. – Vol. 14 (2). – P. 117–118.
Bigger J.T. Identification of patients at high isk for sudden cardiac death // Am. J. Cardiol. – 1984. – Vol. 54, Suppl. D. – P 3–5.
Bigger J.T., Albrecht P., Steinman R. et al. Comparison of time and frequency domain based measures of cardiac parasympathetic activity in Holter recordings after myocardial infarction // Am. J. Cardiology. – 1989. – Vol. 64. – P. 536–538.
Bigger J.T., Feiss J., Steiman R. et al. Correlation among time and frequency domain based measures of heart period variability two weeks after acute myocardial infarction // Am. J. Cardiology. – 1992. – Vol. 69. – P. 891–898.
Bjerregaard P., El-Shafei A., Kotar S.L., Labovitz A.J. ST segment analysis by Holter Monitoring: methodological considerations // Ann. Noninvasive Electrocardiol. – 2003. – Vol. 8. – P. 200.
The Cardiac Arrhythmia Suppression Trial (CAST) Investigatots. Preliminary report: effect of encainide abd flecainide on mortality in a randomized trial of arrhythmia sup pression after myocardial infarction // New Engl. J. Med. – 1989. – Vol. 321. – P. 106–412.
Cecchi A., Dorvellini E., Marchini F. et al. Silent myocardial ischemia during ambulatory EGG monitoring in patients with effort angina // J. Am. Col. Cardiology. – 983. – Vol. 1. – P. 934.
Chiarello M., Indolfi N., Cotecchia M Asymptomatic transient ST changes during ambulatory ECG monitoring in diabetic patients // Am. Fleart J. – 1985. – Vol. 110. – P. 529.
Cohn P., Rannel W. Recognition, pathogenesis and management options in silerr coronary artery disease: summary // Circulation. – 1987. – Vol. 75. – P. 11–54.
Crawford M.H., Bernstein S.J., Deedwania P.C. et al. ACC/AHA Guidelines for Ambulatory Electrocardiography: Executive Summary and Recommendations // Circulation. – 1999. – Vol. 100. – P. 886–893.
Decker W.W., Prina L.D., Smars P.A. at al. Continuous 12-lead electrocardiographic monitoring in an emergency department chest pain unit: an assessmer of potential clinical effect // Ann. Emerg. Med. – 2003. – Vol. 41. – P. 342–351.
Deedwania P. Asymptomatic ischemia during Holter monitoring predicts poor prognosis in the postinfarction period // Am. J. Cardiology. – 1993. – Vol. 71. – P. 859.
Del Mar B. The history of clinical Holter Monitoring // Ann. Noninvasive Electrocardiol. – 2005. – Vol. 10 (2). – P. 226–230.
Droste N.. Lemmen S. ST segment monitoring before, three weeks and six months after aortocoronary bypass surgery // Eur. Heart J. – 1988. – Vol. 9. – P.169.
Garcia J., Astrom M., Mendive J. et al. ECG-based detection of body positior changes in ischemia monitoring // IEEE Trans. Biomed. Eng. – 2003. – Vol. 50. – P. 677–685.
Corday E., Bazika V., Lang T.W., Pappelbaum S., Gold H., Bernstein H. Detection of phantom arrhythmias and evanescent electrocardiographic abnormalities // JAMA. – 1965. – Vol. 193. – P. 417–421.
Gorjup V., Jazbec A., Gersak B. Transtelephonic transmission of electrocardiograms in Sloveria // J. Telemed. Telecare. – 2000. – Vol. 6. – P. 205–208.
Gunter I., Osterpey A., Treis-Muller I. et al. The sensitivity of 24-hour Holter monitoring and exenise testing for the recognition of myocardial ischaemia // Eur. Heart J. – 1988. – Vol. 9. – P. 46.
Guzzetti S. Heart rate variability // Ital. Heart J. – 2001. – Vol. 2, Suppl. 5. – P. 450–454.
Holter N.J. New method for heart studies // Science. – 1961. – Vol. 134. – P. 1214–1220.
Holter N. New method for heart studies with continuous electrocardiography oі active subjects // Science. – 1962. – Vol. 134. – P. 1214–1215.
Honzikova N., Semrad B., Fiser B., Labrova R. Baroreflex sensitivity determinec by spectral method and heart rate variability, and two-years mortality in patients after myocardial infarction // Physiol. Res. – 2000. – Vol. 49. – P. 643–650.
Kinlay S., Leitch J.W., Neil A. et al. Cardiac event recorders yield more diagnoses and are more cost-effective than 48-hour Holter monitoring n patients with palpitations // Ann. Intern. Med. – 1996. – Vol. 124. – P. 16–20.
Kowey P.R., Kocovic D.Z. Ambulatory electrocardiographic recording // Circulation. – 2003. – Vol. 108. – P. 31–33.
Krahn A.D., Klein G.J., Yee R., Skanes A.C. Randomized assessment of syncope trial: conventional diagnostic testing versus a prolonged monitoring strategy // Circulation. – 2001. – Vol. 104. – P. 46–51.
Linzer M., Pritchett E.L.C., Pontinen M. et al. Incremental diagnos ic yield of loop electrocardiographic recorders in unexplained syncope // Am. J. Cardiol. – 1990. – Vol. 66. – P. 214–219.
Marshall Brucer. Norman «Jeff» Holter (1914–1983), a Historical Note and, as It Must be, an Obituary // J. Nucl. Med. – 1984. – Vol. 25. – P. 132–133.
Morganroth J. Ventricular premature complexes and unsustained ventricular tachycardia: noninvasive approach. In: Current management of airhythmias. Ed. L.N. Horowitz. – Philadelphia: BC Decker, 1991. – P. 138–141.
Mulcahy D., Keegan J., Crean P. Silent myocardial ischemia in chronic stable angina: a study of its frequency and characteristics in 150 patient // Brit. Heart J. – 1988. – Vol. 60. – P. 417.
Myerburg R., Castellanos A. Origins, classification and significance of ventricular arrhythmias. In: Foundations of cardiac arrhythmias / Eds. P.M. Spooner, M.R. Rosen. – N.-Y.: Marcel Dekker Inc., 2001. – P. 547–569.
Rick Newby, from Norman Jefferis «Jeff « Holter A Serendipitous Life: An Essay in Biography. Drumlummon Views-Fall 2008: 224–256.
Priori S.G., Aliot E., Blomstrom-Lundqvist C. et al. Task Force on Sudden Cardiac Death of the European Society of Cardiology // Europ. Heart J. – 2001. – Vol. 22. – P. 1374–1450.
Reiffel J.A., Schulhof E., Joseph B. et al. Optimal duration of ranstelephonic ECG monitoring when used for transient symptomatic event detection // J. Electrocardiol. – 1991. – Vol. 24. – P. 165–168.
Roberts W.C., Silver M.A. Norman Jefferis Holter and ambulatory ECG monitoring // Am. J. Cardiol. – 1983. – Vol. 52 (7). – P. 903–906.
Quyyumi A., Panza J., Diodati J Prognostic implications of myocardial ischemia during daily life in low risk patients with coronary artery disease // J. Amer. Coll. Cardiology. – 1993. – Vol. 21. – P. 700.
Saarel E.V., Stefanelli C.B., Fischbach S.C. et al. Transtelephonic electrocardiographic monitors for evaluation of children and adolescents with suspected arrhythmias // Pediatrics. – 2004. – Vol. 113. – P. 248–251.
Sivakumaran S., Krahn A.D., Klein G.J. A prospective randomized comparison of loop recorders versus Holter monitors in patients with syncope cr presyncope // Amer. J. Med. – 2003. – Vol. 115. – P. 1–5.
Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Heart rate variability. Standards of measurements, physiological interpretation, and clinical use // Circulation. – 1996. – Vol. 93. – P. 1043–1065.
Zimetbaum P., Josephson M. The evolving role of ambulatory arrhythmia monitoring in general clinical practice // Ann. Intern. Med. – 1999. – Vol. 130. – P. 848–856.
Zimetbaum P., Kim Kelly Y., Josephson M. Diagnostic yield and optimal duration of continuous-loop event monitoring for the diagnosis of palpitations. A costeffectiveness analysis // Ann. Intern. Med. – 1998. – Vol. 128. – P. 890–895.
