Місце анксіолітичної та ноотропної фармакотерапії в стратегії лікування і профілактики посттравматичного стресового розладу
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2016.7-8(203-4).205582Ключові слова:
посттравматичний стресовий розлад, анксіолітики, ноотропи, адаптогениАнотація
В статті розглянуто основні механізми розвитку психопатологічних синдромів, зокрема тривожних і когнітивних розладів у рамках посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Проаналізовано основні шляхи фармакологічної корекції проявів ПТСР. Обґрунтовано стратегію лікування ПТСР за допомогою препаратів анксіолітичного, ноотропного та адаптогенного типу дії. Особливу увагу приділено препаратам Ноофен та Адаптол як оптимальним інструментам нормалізації регуляторних функцій центральної нервової системи при ПТСР, їх механізмам дії іта клінічним можливостям.
Посилання
Аведисова А.С. Психофармакотерапия больных с посттравматическим стрессовым расстройством // Журн. неврол. психиат. – 2009. – Т. 109,№12. – С. 46–49.
Александровский Ю.А., Барденштейн Л.М., Аведисова А.С. Психофармакотерапия пограничных психических расстройств. – М.: ГЭОТАР Медицина, 2000. – 250 с.
Бурчинський С.Г. Перспективи застосування нейротропних засобів як стрес- та геропротекторів: препарат Ноофен // Ліки. – 2004. – №3–4. – С. 7–12.
Бурчинський С.Г. Нові аспекти фармакотерапії психосоматичної патології // Ліки. – 2004. – №5–6. – С. 28–32.
Воробьева О.В., Репина В.В. Открытое сравнительное наблюдательное исследование эффективности и безопасности препарата Адаптол в терапии тревожно-астенических расстройств у больных с хронической ишемией головного мозга //Журн. неврол. психиат. – 2016. – Т. 116, №3. – С. 20–24.
Воронина Г.А. Пантогам и пантогам актив. Фармакологические эффекты и механизм действия // Пантогам и пантогам актив. Клиническое применение и фундаментальные исследования. – М.: Триада-Фарм, 2009. – С. 11–30.
Громов Л.О. Фармакологічний профіль дії ГАМК-ергічних препаратів в ряду психотропних засобів // Вісн. фармакол. фарм. – 2001. – №11. – С. 2–5.
Громов Л.А., Дудко Е.Т. «Типичные» и «атипичные» транквилизаторы // Вісн. фармакол. фарм. – 2003. – №10. – С. 11–17.
Коростій В.І., Поліщук В.Т., Заворотний В.І. Психофармакотерапія в комплексному лікуванні та реабілітації посттравматичного стресового розладу // Міжнар. неврол. журн. – 2015. – №6. – С. 59–71.
Ковалев Г.И., Фирстова Ю.Ю., Абаимов Д.А. и др. Качественные и количественные особенности взаимодействия пантогама и пантогама актив с рецепторами нейромедиаторов in vitro // Журн. неврол. психиат. – 2012. – Т. 112, №3. – С. 39–43.
Лапшина Л.А., Кравчун П.Г., Шевченко О.С. Коррекция адаптолом психопатологических проявлений и оксидативного стресса у больніх, перенесших инфаркт миокарда // Врачебн. практ. – 2008. – №1. – С. 18–22.
Mехилане Л.С., Ряго Л.К., Алликметс Л.Х. Фармакология и клиника фенибута. – Тарту: изд. ТГУ, 1990. – 148 с.
Свинцицкий А.С., Воронков Е.Г. Новая группа психотропных средств – транквилизаторы с ноотропным компонентом, их место в повседневной врачебной практике. – К., 2001. – 8 с.
Старение мозга / Под ред. В.В. Фролькиса. – Л.: Наука, 1991. – 277 с.
Сыропятов О.Г., Дзеружинская Н.А. Место Ноофена в лечении тревожніх расстройств у пациентов в общей медицинской практике // Укр. вісн. психоневрол. – 2004. – Т. 12, вип. 1. – С. 90–93.
Хайтович М.В. ГАМК-Б-ергічна нейропротекція: клінічне застосування // Ліки України. – 2016. – №1–2. – С. 33–38.
Чабан О.С., Франкова И.А. Современные тенденции в диагностике и лечении посттравматического стрессового расстройства // НейроNews. – 2015. – №2. – С. 8–18.
Чабан О.С. Стрес: а який препарат призначив би Ганс Сельє ? // Сімейна мед. – 2015. – №4. – С. 70–74.
Шток В.Н., Федорова Н.В. Cтратегия лечения болезни Паркинсона // Consilium Medicum. – 2000. – №5. – С. 14–23.
Alexander W. Pharmacotherapy for post-traumatic stress disorders in combat veterans // Psychiat. Ther. – 2012. – Vol. 37. – P. 32–38.
Brady K., Pearlstein L., Asnis G.M. et al. Efficacy and safety of sertraline treatment of posttraumatic stress disorder: a randomized controlled trial // JAMA. – 2000. – Vol. 283. – P. 1837–1844.
Chambers F.J. Pathophysiology of brain: neurotransmitter – vascular interactions // Brain: from pathophysiology – to pathology. – Washington: Univ. Press, 2006. – P. 263–283.
Ellergast J.P. Gamma-aminobutyric acid-mediated neurophysiological effects in the central nervous system // Brain neurophysiology. – Chicago: Illinois Univ. Press, 2000. – P. 497–530.
Everglass J., Killian P.L., Jonhson P. Cognitive disorders and stress: an update // J. Psychol. Behav. Treat. – 2010. – Vol. 4. – P. 65–76.
Johan D.E., Cusack K., Fomeris C.A. et al. Psychological and pharmacological treatment for adults with posttraumatic stress disorder (PTSD) // Compar. Effectiv. Rev. – 2013. – Vol. 92. – P. 1–20.
Jonathan E.S. Post-traumatic stress disorder: the neurobiological impact of psychological trauma // Dialogues Clin. Neurosci. – 2011. – Vol. 13. – P. 263–278.
Helm C., Nemeroff C.B. Neurobiology of posttraumatic stress disorder // CNS Spectr. – 2009. – Vol. 14, suppl. 1. – P. 13–24.
Mark L.P., Prost R.W.,Ulmer J.L. et al. Pictorialreviewof glutamate excitotoxicity: fundamental conceptsfor neuroimaging //Am. J.Neuroradiol. – 2001. – Vol. 22. – P. 1813–1824.
Marshall R.D., Beebe K.L., Oldham M. et al. Efficacy and safety of paroxetine treatment for chronic PTSD: a fixed dose, placebo-controlled study // Am. J. Psychiat. – 2001. – Vol. 158. – P. 1982–1988.
Nagaraja D., Jayashree S. Randomized study of the dopamine receptor agonist piribedil in the treatment of mild cognitive impairment // Am. J. Psychiat. – 2001. – Vol. 158. – P. 1517–1519.
Newport D.J., Nemeroff C.B. Neurobiology of posttraumatic stress disorder // Clin. Opin.Neurobiol. – 2000. – Vol. 10. – P. 211–218.
Smith M.E. Bilateral hippocampal volume reduction in adults with post-traumatic stress disorder: a meta-analysis of structural MRI studies // Hippocampus. – 2005. – Vol. 15. – P. 798–807.
Stahl S.M. Essential psychopharmacology. – Cambridge: Univ. Press, 1996. – 379 p.
Warner C.H, Warner C.M., Appenzelter G.N. et al. Identifying and managing posttraumatic stress disorder // Am. Fam. Physician. – 2013. – Vol. 88. – P. 827–834.
Wimalawansa S.J. Mechanisms of developing post-traumatic stress disorder: new targets for drug development and other potential interventions // CNS Neurol. Disord - Drug Targets. – 2014. – Vol. 13. – P. 807–816.
