Показники запальної реакції в загальному аналізі крові: їх динаміка у хворих на ревматоїдний артрит у поєднанні з артеріальною гіпертензією під впливом лікування
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2016.10(206).207674Ключові слова:
ревматоїдний артрит, артеріальна гіпертензія, лейкоцити, швидкість осідання еритроцитівАнотація
В роботі вивчено зміни гемограми у пацієнтів з ревматоїдним артритом та артеріальною гіпертензією, що були розподілені на три групи залежно від тяжкості ревматоїдного артриту та залежно від призначеної схеми медикаментозної терапії. Перша група отримувала метотрексат у дозі 7,5 мг на тиждень, друга – метотрексат 7,5 мг на тиждень та інфліксімаб 3 мг/кг за схемою, третя – метотрексат у дозі від 15 до 22,5 мг на тиждень. Встановлено, що найбільш виражена запальна реакція була зареєстрована у осіб третьої групи. Основними ознаками формування запальної відповіді при коморбідності ревматоїдного артриту та артеріальної гіпертензії були: підвищення швидкості осідання еритроцитів, загальної кількості лейкоцитів, в тому числі паличкоядерних та сегментоядерних, зниження рівнів лимфоцитів і моноцитів. Проведене лікування зумовило зменшення інтенсивності запальної реакції, що мала найбільш виражену позитивну динаміку у осіб першої групі. В другій та третій групах пацієнтів зберігалися високі показники вмісту лімфоцитів, що, ймовірно, є наслідком стійкої сенсибілізації організму та може бути ознакою аутоімунного процесу.
Посилання
Галютіна О.Ю. Метаболічні фактори ризику у хворих на ревматоїдний артрит: зв’язок з перебігом захворювання та характером фармакотерапії: автореф. дис. … канд. мед. наук / О.Ю.Галютіна. – Донецьк, 2008. – 20 с.
Клинические рекомендации. Ревматология / Под ред. Е.Л. Насонова. – М.: ГЭОТАР–Медиа, 2010.
Купавцева О.А. Артериальная гипертония и клинико-иммунологические ассоциации при ревматоидном артрите / О.А. Купавцева, С.М. Иванова, Т.А. Рязанцева и др. // Клин. лабор. диагностика. – 2004. – №9. – С. 14.
Насонов Е.Л., Каратеев Д.Е., Чичасова Н.В., Чемерис Н.А. Современные стандарты фармакотерапии ревматоидного артрита // Клиническая фармакология и терапия. – 2005. – Т. 14, №1. – С. 72–75.
Ревматология: национальное руководство / Под ред. Е.Л. Насонова. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. – 720 с.
Emery P., Suarez-Almazor M. Rheumatoid Arthritis // Clin. Evid. – 2003. – Vol. 10. – P. 1454–1476.
Panoulas V.F. Hypertension in rheumatoid arthritis / Panoulas V.F., Metsios G.S., Pace А.V. et al. // Rheumatology. – 2008. – Vol. 47. – P. 1286–1298.
