Біль у спині: деякі аспекти діагностики та лікування
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2015.4(190).207916Ключові слова:
616.71Анотація
У статті розглядаються питання болю в ділянці спини – дорсалгії, її поширеності, причин формування, критеріїв діагностики і лікувальної тактики. За результатами проведеного дослідження показано, що застосування у складі комплексної терапії дорсалгії нестероїдних протизапальних препаратів і міорелаксантів підвищує ефективність лікування та дозволяє скоротити відновлювальний період.
Посилання
Беленький А.Г. Роль мышечного спазма в генезе дорсалгий / Беленький А.Г. // Новости медицини и фармации. – 2006. – №16. – С. 3–4.
Боль: руководство для врачей и студентов / под ред. Н.Н. Яхно. – М., 2009. – 302 с.
Ван Роенн Дж. Х. Диагностика и лечение боли / Дж. Х. Ван Роенн, Дж. А. Пейс, М. І. Преодер. – М.: Бином, 2012. – 494 с.
Застосування препарату тізалуд у лікуванні хворих із вертеброгенним больовим синдромом / Н.М. Грицай, Н.В. Литвиненко, Г.Я. Силенко [та ін.] // Сімейна медицина. – 2011. – №2. – С. 76–78.
Зозуля І.С. О сенсорно-мышечно-тоническом (миофасциальном) синдроме и его лечении / Зозуля І.С., Бредихін К.О., Бредихін О.В., Зозуля А.І. // Междунар. неврол. журн. – 2009. – №6 (28). – С. 66–71.
Вознесенская Т.Г. Боль в спине: взгляд невролога / Вознесенская Т.Г. // Здоров’я України. – 2006. – №23. – С. 1–3.
Веселовський В. П. Вертеброневрологія / Веселовський В.П., Шевага В.М., Пшик С.С. – Львів: Світ, 1992. – 192 с.
Данилов А. Б. Нейропатическая боль / Данилов А.Б., Давыдов О.С. – М.: Боргес, 2007. – 192 с.
Дзяк Л.А. Лечение мышечного спазма с использованием препарата Тизалуд / Дзяк Л.А., Сук В.М., Цуркаленко А.С. // Здоров’я України. Темат. номер: Неврологія. Психіатрія. Психотерапія. – 2009. – С. 62–63.
Павленко С.С. Болі в нижній частині спини (епідеміологія, клініко-діагностична класифікація, сучасні напрямки вдіагностіке, лікуванні та стандартизації медичної допомоги. – Новосибірськ: Сібмедіздат НГМУ, 2007. – 172 с.
Морозова О. Г. Патогенетический подход к терапии миофасциальной болевой дисфункции / Морозова О. Г., Ярошевский А. А. // Международный неврологический журнал. – 2009. – № 3. – 2009. – С. 1–4.
Морозова О.Г. Миофасциальная болевая дисфункция: принципы диагностики и терапии / Морозова О.Г., Ярошевский А.А. // Здоров’я України. – 2008. – №13–14. – С. 1–7.
Кукушкін М.Л., Хитров Н.К. Загальна патологія болю. – М.: Медицина, 2004. – 144 с.
Цегла Т. Лечение боли / Томас Цегла, Андре Готтшальк. – М., 2011. – 384 с.
Шевага В.М. Остеохондроз хребта: від патогенетичного обгрунтованого діагнозу характеру больового синдрому до ефективного лікування / Шевага В.М. // Междунар. неврол. журн. – 2006. – №3. – С. 40–44.
Nonsteroidal anti-inflammatory drugs, including cyclo-oxygenase-2 inhibitors, in osteoarthritis knee pain: meta analysis of randomised controlled trials // BMJ. – 2004. – Vol. 329. – P. 1317.
Mason L., Moore R.A., Edwards J.E. et al. Topical NSAIDs for chronic musculoskeletal pain: systematic review and metaanalysis // BMC Musculoskelet Disord. – 2004. – Vol. 5. – P. 28.
Moore R.A., Tramer M.R., Carroll D. et al. Quantitive systematic review of topically applied non-steroidal anti-inflammatory drugs // BMJ. – 1998. – Vol. 316. – P. 333–338.
van Tulder M.W., Scholten R.J., Koes B.W., Deyo R.A.Nonsteroidal antiinflammatory drugs for low-back pain // TheCochrane Database of Syst. Rev. 2000; CD000396[2], DOI:10.1002/14651858.
Vane J. The mechanism of action of anti-inflammatory drugs // Int. J. Clin. Pract. Suppl. – 2003. – Vol. 135. – P. 2.
Dewitt D.L., Meade E.A., Smith W.L. PGH synthase isoenzyme selectivity: the potential for safer nonsteroidal antiinflammatory drugs// Am. J. Med. – 1993. – Vol. 95. – P. 40–44S.
Hoffmann C. COX-2 in brain and spinal cord implications for therapeutic use // Curr. Med. Chem. – 2000. – Vol. 7. – P. 1113–1120.
McAdam B.F., Mardini I.A., Habib A. et al. Effect of regulated expression of human cyclooxygenase isoforms on eicosanoid and isoeicosanoid production in inflammation // J. Clin. Invest. – 2000. – Vol. 105. – P. 1473–1482.
Zeilhofer H.U. Prostanoids in nociception and pain // Biochem.Pharmacol. – 2007. – Vol. 73. – P. 165–174.
Henry D., Lim L.L.-Y., Garcia Rodriguez L.A. et al. Variability in risk of gastrointestinal complications with individual nonsteroidal anti-inflammatory drugs: results of a collaborative meta-analysis // BMJ. – 1996. – Vol. 312. – P. 1563–1566.
Hippisley-Cox J., Coupland C., Logan R. Risk of adverse gastrointestinal outcomes in patients taking cyclo-oxygenase-2 inhibitors or conventional non-steroidal anti-inflammatory drugs: population based nested case-control analysis // BMJ. – 2005. – Vol. 331. –P. 1310–1316.
Zacher J., Burger K.J., Farber L. et al. [Topical diclofenac Emulgel versus oral ibuprofen in the treatment of active osteoarthriti of the finger joints (Heberden’s and/or Bouchard’s nodes). Double-blind, controlled, randomized study] // Akt Rheumatol. – 2001. – Vol. 26. – P. 7–14.
Antman E.M., Bennett J.S., Daugherty A. et al. Use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs. An update for clinicians. A scientific statement from the American Heart Association // Circulation. –2007. – Vol. 115. – P. 1634–1642.
Grillo M.P., Knutson C.G., Sanders P.E. et al. Studies on the chemical reactivity of diclofenac acyl glucuronide with glutathione:identification of diclofenac-S-acylglutathione in rat bile // Drug Metab. Dispos. – 2003. – Vol. 31. – P. 1327–1336.
Davies N.M., Anderson K.E. Clinical pharmacokinetics of diclofenac. Therapeutic insights and pitfalls // Clin. Pharmacokinet. –1997. – Vol. 33. – P. 184–213.
Tegeder I., Lotsch J., Krebs S. et al. Comparison of inhibitory effects of meloxicam and diclofenac on human thromboxane biosynthesis after single doses and at steady state // Clin. Pharmacol. Ther. – 1999. – Vol. 65. – P. 533–544.
Riess W., Schmid K., Botta L. et al. The percutaneous absorption of diclofenac // Arzneimittelforschung. – 1986. – Vol. 36. – P. 1092–1096.
Ku E.C., Lee W., Kothari H.V. et al. The effects ofdiclofenac sodium on arachidonic acid metabolism // Semin. Arthritis Rheum. – 1985. – Vol. 15. – P. 36–41.
Ku E.C., Lee W., Kothari H.V. et al. Effect ofdiclofenac sodium on the arachidonic acid cascade // Am. J. Med. – 1986. – Vol. 80. – P. 18–23.
Giagoudakis G., Markantonis S.L. Relationshipsbetween the concentrations ofprostaglandins and the nonsteroidal antiinflammatory drugs indomethacin, diclofenac, and ibuprofen // Pharmacotherapy. – 2005. – Vol. 25. – P. 18–25.
Burian M., Geisslinger G. COX-dependent mechanisms involved in the antinociceptive action of NSAIDs at central and peripheral sites // Pharmacol. Ther. – 2005. – Vol. 107. – P. 139–154.
Bjorkman R.L., Hedner T., Hallman K.M. et al. Localization of the central antinociceptive effects of diclofenac in the rat // Brain Res. – 1992. – Vol. 590. –P. 66–73.
Yaksh T. Central and peripheral mechanisms for theantialgesic action of acetylsalicylic acid. In: Barnett H., Hirsch J., Mustard J. eds. Acetylsalicylic Acid:New Uses for an Old Drug. – NY.: Raven, 1982. – P. 137–151.
Vescovi P., Passeri M., Gerra G. et al. Naloxone inhibits the early phase of diclofenac analgesia in man // Pain Clin. – 1986. – Vol. 87. – P. 151–155.
Fels G. Tolperisone: evaluation of the lidocain-like activity by molecular modeling // Arch. Pharm. Med. Chem. – 1996. – Vol. 329. – P. 171–178.
