Оцінка ефективності застосування кверцетину в комплексному лікуванні хворих на остеоартроз з високим рівнем коморбідності, кардіоваскулярного та гастроінтестинального ризику
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2017.1(207).221932Анотація
Актуальність. Коморбідність визнана ключовою проблемою сучасної медицини. Остеоартроз (ОА) є однією з найбільш поширених хвороб, якій притаманний високий рівень коморбідності, що потребує вдосконалення існуючих схем лікування.
Мета. Вивчити вікові особливості поширеності та вираженості коморбідних процесів у хворих на ОА та застосувати кверцетин у комплексному лікуванні таких хворих, його вплив на виявлені недуги.
Матеріали та методи. У 120 хворих на ОА досліджено коморбідні процеси, зміни прооксидантних і антиоксидантних систем, фібринолітичної та протеолітичної активності крові. В основній групі хворих в комплексному лікуванні застосовано кверцетин протягом 4 тижнів.
Результати. Встановлено, що в пацієнтів з ОА у віці старше 50 років мають місце зростаючий рівень і вираженість коморбідних процесів із домінуванням уражень серцево-судинної системи. Вони супроводжуються прогресуванням у крові порушень прооксидантних і антиоксидантних систем, зниженням фібринолітичної та підвищенням протеолітичної активності крові, а також розглядаються як неспецифічні ланки прогресування усіх виявлених нозологій. Чотиритижневе застосування кверцетину в лікувальному комплексі поліпшило загальні результати лікування основної та коморбідних недуг, а також значною мірою усунуло виявлені біохімічні порушення, що також впливає на зменшення біохімічних порушень у крові.
Висновок. Остеоартрозу властиві вікове зростання поширеності та вираженості коморбідних процесів, що супроводжуються неспецифічними явищами оксидативного стресу, зниженням фібринолітичної та підвищенням протеолітичної активності крові. Кверцетин може вважатися одним із засобів оптимізації комплексного лікування хворих на остеоартроз з високим рівнем коморбідності, що також сприятливо впливає на зменшення біохімічних порушень у крові.
Посилання
Веремеенко Н.К. Протеолиз в норме и патологии. – К.: Здоров’я, 1993. – 277 с.
Головач И.Ю. Остеоартрит: фундаментальные и прикладные аспекты этиопатогенеза заболевания. Ничто не стоит на месте // Укр. ревматол. журн. – 2014. – №2 (56). – С. 4–11.
Коваленко В.М. Калькулятор кардіоваскулярного ризику // Здоров’я України. – 2010. – №3. – С. 6.
Коваленко В.М. Коморбідність і шляхи раціональної фармакотерапії в ревматології // Укр. ревматол. журн. – 2014. – №2 (56). – С. 12–13.
Коморбідність і високий кардіоваскулярний ризик – ключові питання сучасної медицини / Г.Д. Фадєєнко, О.Є. Гріднєв, А.О. Несен [та ін.] // Укр. терапевт. журн. – 2013. – №1. – С. 102–107.
Купко Н. Кверцетин: свойства и применение // Рациональная фармакотерапія. – 2011. – №4 (21). – С. 57–60.
Мендель О.И., Наумов А.В., Верткин А.Л. [и др.]. Остеоартроз и сердечнососудистые заболевания у лиц пожилого возраста: клинические и патогенетические взаимосвязи // Успехи геронтологии. – 2010. – Т. 23 (2). – С. 304–313.
Національний підручник з ревматології / За ред. В.М. Коваленка, Н.М. Шуби. – К.: Морион, 2013. – 672 с.
Пархоменко О.М. Нові можливості фармакологічного впливу на прогноз у хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST та гострою серцевою недостатністю. Корвітин для ін’єкцій / О.М. Пархоменко, С.Н. Кожухов, О.І. Іркін, Я.М. Лутай // Укр. мед. часопис. – 2004. – №2. – С. 33–37.
Сучасні методики експериментальних і клінічних досліджень Центральної науково-дослідної лабораторії Буковинської державної медичної академії. Навч.-метод. посібник / В.М. Магаляс, А.О. Міхеєв, Ю.Є. Роговий [та ін.]. – Чернівці, 2001. – 42 с.
Тиц Н. Энциклопедия клинических лабораторных тестов: пер. с англ. под ред. В.В. Меньшикова. – М.: Лабинформ, 1997. – 960 с.
Фадеєєнко Г.Д. Коморбідність та інтегративна роль терапії внутрішніх органів / Г.Д. Фадєєнко, А.О. Несен // Укр. терапевт. журн. – 2015. – №2. – С. 7–15.
Яцишин Р.І., Сухоребська М.Я. Роль біомаркерів пошкодження суглобового хряща у діагностиці й оцінці ефективності лікування хворих на остеоартроз // Укр. ревматол. журн. – 2015. – №2 (60). – С. 36–41.
Framework for crafting clinical practice guidelines that are relevant to the care and management of people with comorbidity / K. Uhlig, B. Left, D. Kent [et al.] // J. Gen. Int. Med. – 2014. – Vol. 29 (4). – Р. 11–18.
Berenbaum F. Osteoarthritis as an inflammatory disease/osteoarthritis is not osteoarthrosis // Оsteoarthritis cartilage. – 2013. – Vol. 21. – Р. 16–21.
Bischot S.C. Quercetin: potential in the prevention and therapy of disease // Current Opinion in Clinical Nutrition and Metabolic Care. – 2008. – Vol. 11, №6. – Р. 733–740.
Chen C. Quercetin: a potential drug to reverse multidrug resistance / Chen C., Zhou J.J. // Life Science. – 2010. – Vol. 87. – Р. 333–338.
Findlay D.M. Vascular pathology and osteoarthritis. Review // Rheumatology. – 2007. – Vol. 46. – Р. 1763–1768.
Leixuri Aguirre. Beneficial offects of guercetin on obesity and diabetes / Leixuri Aguirre, Noemi Arias, Teresa Macarulla [et al.] // The Open Nutriceuticals J. – 2011. – №4. – Р. 189–198.
Marengoni A. Prevalence of disability according to multimorbidity and disease clustering: a population based-study / A. Marengoni, A. Angleman, L. Fradiglioni // J. Comorbidity. – 2011. – Vol. 1, №1. – P. 11–18.
Parkhomenko A., Kozhukhov S., Gurjeva O. Clinical efficacy of intravenous lipoxygenase inhibitor quercеtin in patients with a cube ST-segment elevation myocardial infarction: results of a prospective randomized open-label trial // Seminars in Cardiology. – 2005. – Vol. 11 (4). – P. 154–158.
Safford M.M. Patient complexity: more than comorbidity, the vector model of complexity / M.M. Safford, I.I. Allison, C.I. Kiefe // J. Gen. Int. Med. – 2007. – Vol. 22 (Suppl. 3). – P. 382–390.
