Комплексна терапія цукрового діабету 2-го типу в умовах реальної клінічної практики: віддалені метаболічні та клінічні наслідки
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2017.2(208).221954Анотація
В умовах реальної клінічної практики протягом тривалого часу (2009–2015 рр.) спостерігали групу із 93 чоловіків середнього віку (45–59 років), хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, з ознаками метаболічного синдрому, які постійно використовували різні схеми лікування. Було проаналізовано результати лікування такими лікарськими комплексами: 1) гліклазид – метформін; 2) гліклазид – метформін – інгібітор АПФ + індапамід; 3) гліклазид – метформін – інгібітор АПФ + індапамід – симвастатин. Визначали в сироватці крові хворих рівень інсуліну, глікозильованого гемоглобіну (HbA1c), глюкози, трансаміназ, С-реактивного протеїну, загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів високої густини (ХС ЛПВГ), холестерину ліпопротеїдів низької густини (ХС ЛПНГ), тригліцеридів, рівень мікроальбумінурії, проводилося ультразвукове дослідження міокарда, нирок, печінки, жовчного міхура, щитовидної залози, електрокардіографічне дослідження. Враховувалася кількість серцево-судинних подій та інших ускладнень ЦД 2-го типу.
Використання гліклазиду МВ і метформіну супроводжувалося досягненням близьких до нормальних значень HbA1c без корекції балансу ліпідів, при цьому не спостерігалося зниження частоти серцево-судинних подій. Органопротективні ефекти (нефро-, кардіо-, енцефалопротекція) спостерігаються тільки при постійній комплексній цукрознижуючій терапії із застосуванням статинів і нефропротекторів (гліклазид МВ, метформін, інгібітор АПФ + індапамід, симвастатин). Використання даної схеми супроводжується максимальною метаболічною корекцією.
Посилання
American Diabetes Association. Standards of Medical Care in Diabetes – 2008 // Diabetes Care. – 2008. – Vol. 9. – S12–S54. – doi: 10.2337/dc08-S012.
Donahoe S.M., Stewart G.C., McCabe C.H., Mohanavelu S. et al. Diabetes and Mortality Following Acute Coronary Syndromes // JAMA. – 2007. – Vol. 9. – P. 765–775. – doi: 10.1001/jama.298.7.765.
Gaede P., Lund-Andersen H., Parving H.-H., Pedersen O. Effect of a Multifactorial Intervention on Mortality in Type 2 Diabetes // N. Engl. J. Med. – 2008. – Vol. 9. – P. 580–591. – doi: 10.1056/NEJMoa0706245.
Ray K.K., Seshasai S.R.K., Wijesuriya S., Sivakumaran R. et al. Effect of intensive control of glucose on cardiovascular outcomes and death in patients with diabetes mellitus: a meta-analysis of randomised controlled trials // Lancet. – 2009. – Vol. 9. – P. 1765–1772. – doi: 10.1016/S0140-6736(09)60697-8.
Gerstein H.C. Is it possible to reduce cardiovascular risk with glucose-lowering approaches? // Nat. Rev. Endocrinol. – 2009. – Vol. 9. – P. 270–275. – doi: 10.1038/nrendo.2009.49.
Mellbin L.G., Malmberg K., Norhammar A., Wedel H., Ryden L. The impact of glucose lowering treatment on long-term prognosis in patients with type 2 diabetes and myocardial infarction: a report from the DIGAMI 2 trial // Eur. Heart J. – 2008. – Vol. 9. – P. 166–176. – doi: 10.1093/eurheartj/ehm518.
Gerstein H.C., Miller M.E., Byington R.P., Goff D.C. et al. Effects of intensive glucose lowering in type 2 diabetes // N. Engl. J. Med. – 2008. – Vol. 358. – P. 2545–2559.
Patel A., MacMahon S., Chalmers J. et al.; ADVANCE Collaborative Group. Intensive blood glucose control and vascular outcomes in patients with type 2 diabetes // N. Engl. J. Med. – 2008. – Vol. 358. – P. 2560–2572.
The ADVANCE Collaborative Group. Intensive blood glucose control and vascular outcomes in patients with type 2 diabetes // N. Engl. J. Med. – 2008. – Vol. 358. – P. 2560–2572.
Rustenbeck I., Baltrusch S., Tiedge M. Do insulinotropic glucose-lewering drugs do more harm than good? The hypersecretion hypothesis revisited // Diabetologia. – 2010. – Vol. 53. – P. 2105–2111. – doi: 10.1007/s00125-010-1839-0.
Khalangot M., Tronko M., Kravchenko V., Kovtun V. Glibenclamide-related excess in total and cardiovascular mortality risks: data from large Ukrainian observational cohort study // Diabetes Res. Clin. Pract. – 2009. – Vol. 86 (3). – P. 247–253.
Eizirik D.L., Cardozo A.K., Cnop M. The role for endoplasmic reticulum stress in diabetes mellitus // Endocr. Rev. – 2008. – Vol. 29. – P. 42–61. – doi: 10.1210/er.2007-0015.
Nathan D.M., Buse J.B., Davidson M.B., Ferrannini E. et al. Medical management of hyperglycemia in type 2 diabetes: a consensus algorithm for the initiation and adjustment of therapy: a consensus statement of the American Diabetes Association and the European Association for the Study of Diabetes // Diabetes Care. – 2009. – Vol. 9. – P. 193–203. – doi: 10.2337/dc08-9025.
Bilinska M., Potocka J., Korzeniowska-Kubacka I., Piotrowicz R. «Warmup» phenomenon in diabetic patients with stable angina treated with diet or sulfonylureas // Coron. Artery Dis. – 2007. – Vol. 9. – P. 455–462. – doi: 10.1097/MCA.0b013e3282a30676.
Fonseca V.A. Defining and Characterizing the Progression of Type 2 Diabetes // Diabetes Care. – 2009. – Vol. 32 (Suppl. 2). – P. 151–156.
Nyenwe E.A., Jerkins T.W., Umpierrez G.E., Ki A.E. Management of type 2 diabetes: evolving strategies for the treatment of patients with type 2 diabetes // Metab. Clin. and Experim. – 2011. – Vol. 60. – P. 1–23.
Khaled A.A., Sekaran M., Ikram S.I. Type 2 diabetes and vascular complications: A pathophysiologic view // Biomedical Research. – 2010. – Vol. 21 (2). – P. 147–155.
Al-Arouj M., Assaad-Khalil S., Buse J. et al. Recommendations for management of diabetes during Ramadan: update 2010 // Diabetes Care. – 2010. – Vol. 33 (8). – P. 1895–1902.
Aravind S.R., Al Tayeb K., Ismail S.B. et al. 2009 Ramadan Study Group Hypoglycaemia in sulphonylurea-treated subjects with type 2 diabetes undergoing Ramadan fasting: a five-country observational study // Curr. Med. Res. Opin. – 2011. – Vol. 27 (6). – P. 1237–1242.
Rahier J., Guiot Y., Goebbels R.M., Sempoux C., Henquin J.C. Pancreatic beta-cell mass in European subjects with type 2 diabetes // Diabetes Obes. Metab. – 2008. – Vol. 10 (Suppl. 4). – P. 32–42. – doi: 10.1111/j.1463-1326.2008.00969.x.
Sawada F., Inoguchi T., Tsubouchi H. et al. Differential effect of sulfonylureas on production of reactive oxygen species and apoptosis in cultured pancreatic beta-cell line, MIN6 // Metabolism. – 2008. – Vol. 57. – P. 1038–1045. – doi: 10.1016/j.metabol.2008.01.038.
Rustenbeck I., Baltrusch S., Tiedge M. Do insulinotropic glucose–lewering drugs do more harm than good? The hypersecretion hypothesis revisited // Diabetologia. – 2010. – Vol. 53. – P. 2105–2111. – doi: 10.1007/s00125-010-1839-0.
Monami M., Lamanna C., Balzi D., Marchionni N., Mannucci E. Sulphonylureas and cancer: a case-control study //Acta Diabetol. – 2009. – Vol. 46. – P. 279–284. – doi: 10.1007/s00592-008-0083-2.
Horsdal H.T., Johnsen S.P., Sondergaard F., Jacobsen J. et al. Sulfonylureas and prognosis after myocardial infarction in patients with diabetes: a population-based follow-up study // Diabetes Metab. Res. Rev. – 2009. – Vol. 25. – P. 515–522. – doi: 10.1002/dmrr.971.
Barnett A., Allsworth J., Jameson K. A review of the effects of antihyperglycaemic agents on body weight: the potential of incretin targeted therapies // Curr. Med. Res. Opin. – 2007. – Vol. 23. – P. 1493–1507.
Nichols G.A., Gomez-Caminero A. Weight changes following the initiation of new anti-hyperglycaemic therapies // Diabetes Obes. Metab. – 2007. – Vol. 9. – P. 96–102.
Hermansen K., Mortensen L.S. Bodyweight changes associated with antihyperglycaemic agents in type 2 diabetes mellitus // Drug Saf. – 2007. – Vol. 30. – P. 1127–1142.
Cusi K. The role of adipose tissue and lipotoxicity in the pathogenesis of type 2 diabetes // Curr. Diab. Rep. – 2010. – Vol. 10. – P. 306–315.
Samuel V.T., Petersen K.F., Shulman G.I. Lipid-induced insulin resistance: unravelling the mechanism // The Lancet. – 2010. – Vol. 375 (9733). – P. 2267–2277.
Romero-Corral A., Somers V.K., Sierra-Johnson J. Normal weight obesity: a risk factor for cardiometabolic dysregulation and cardiovascular mortality // Eur. Heart J. – 2010. – Vol. 31. – P. 737–746.
Schutt M., Kern W., Zimmermann A. Association of antidiabetic therapies to glycemic control and to body weight in type 2 diabetes: a German multicenter analysis on 9294 patients // Exp. Clin. Endocrinol. Diabet. – 2010. – Vol. 118. – P. 490–495.
Janghorbani M., Amini M., Salehi-Marzijarani M. Weight change, blood pressure, lipids and glycemic control among patients with type 2 diabetes // Ann. Nutr. Metab. – 2011. – Vol. 58. – P. 141–149.
Tzoulaki I., Molokhia M., Curcin V., Little M.P. et al. Risk of cardiovascular disease and all cause mortality among patients with type 2 diabetes prescribed oral antidiabetes drugs: retrospective cohort study using UK general practice research database // BMJ. – 2009. – Vol. 9. – b4731. – doi: 10.1136/bmj.b4731.
Dervaux N., Wubuli M., Megnien J.L. Comparative associations of adiposity measures with cardiometabolic risk burden in asymptomatic subjects // Atherosclerosis. – 2008. – Vol. 201. – P. 413–417.
Selvin E., Bolen S., Yeh H.C., Wiley C. et al. Cardiovascular outcomes in trials of oral diabetes medications: a systematic review // Arch. Intern. Med. – 2008. – Vol. 168. – P. 2070–2080.
Rodríguez-Moctezuma J.R., Robles-López G., López-Carmona J.M. Effect of metformin on the body composition in subjects with risk factors for type 2 diabetes // Diabetes Obes. Metab. – 2005. – Vol. 7. – P. 189–192.
Lee C.G., Boyko E.J., Barrett-Connor E. Insulin sensitizers may attenuate lean mass loss in older men with diabetes // Diabetes Care. – 2011. – Vol. 34. – P. 2381–2386.
Gaede P., Lund-Andersen H., Parving H.H., Pedersen O. Effect of a multifactorial intervention on mortality in type 2 diabetes // N. Engl. J. Med. – 2008. – Vol. 358. – P. 580–591.
Діагностика і лікування метаболічного синдрому, цукрового діабету, предіабету і серцево-судинних захворювань: методичні рекомендації. Українська асоціація кардіологів і Українська асоціація ендокринологів / Уклад.: О.І. Мітченко, В.В. Корпачев та ін. – К., 2009. – 29 с.
Митченко Е.И. Актуальность метаболического синдрома в профилактике острых сердечно-сосудистых событий: преувеличение риска или недооценка очевидного? // Український кардіологічний журнал. – 2009. – Дод. 1. – С. 185–191.
Амосова Е.Н. От лечения атеросклероза к модификации прогноза: фокус на липидоснижающую терапию // Серце і судини. – 2011. – №1. – С. 6–19.
Мok V.C., Lam W.W., Chen X.Y. et al. Statins for asymptomatic middle cerebral artery stenosis: the regression of cerebral artery stenosis study // Cerebrovasc. Dis. – 2009. – Vol. 28. – Р. 18–25.
Мok V.C., Lam W.W., Fan Y.H. et al. Effects of statins on the progression of cerebral white matter lesion: post hoc analysis of the ROCAS (Regression of Cerebral Artery Stenosis) study // J. Neurology. – 2009. – Vol. 256. – P. 750–757.
Ebinger M., Bruneker P., Schultze-Amberger J. et al. Cerebrovascular effects of statins in patients with leukoaraiosis // Abstracts of European Stroke conference. – Hamburg, Germany, 24–27 May 2011. – P. 177.
Beretta S., Librizzi L., Carone D. et al. Acute effect of intravascular statins in focal cerebral ischemia are dependent on blood brain barrier permeability // Abstracts of European Stroke conference. – Hamburg, Germany, 24–27 May 2011. – P. 339.
Reuter B., Rodemer C., Grudzenski S. et al. Gene expression analysis of matrix metalloproteinases their ingibitors in an in vitroт// Abstracts of European Stroke conference. – Hamburg, Germany, 24–27 May 2011. – P. 362.
Chou S.H., Smith E.E., Badjatia N., Nogueira R.G. et al. A randomized, doubleblind, placebo-controlled pilot study of simvastatin in aneurysmal subarachnoid hemorrhage // Stroke. – 2008. – Vol. 39. – P. 2891–2893.
Prinz V., Endres M. The Acute (Cerebro) Vascular Effects of Statins // Anesthesia and Analgesia. – 2009. – Vol. 109, №2. – P. 572–584.
Драпкина О.М., Клименков А.В., Суховская И.И., Ивашкин В.Т. Опыт применения симвастатина у пациентов с заболеваниями печени // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. – 2007. – №6. – C. 70–75.
Корпачева-Зиныч О.В., Турина Н.М., Кушнарева Н.Н. Старый знакомый гликлазид: место в современной сахароснижающей терапии // Ендокринологія. – 2014. – Т. 19, №3. – С. 250-253.
Михайленко О.Ю. Сучасна терапія цукрового діабету 2-го типу з використанням представника групи препаратів сульфонілсечовини - гліклазиду сповільненого вивільнення виробництва ПАТ «Фармак»// Міжнародний ендокринологічний журнал. — 2015. — №2 (66). — С. 3-7.
