Феномен невідновленого кровотоку після первинних черезшкірних коронарних втручань
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2017.3(209).222017Анотація
Основною причиною розвитку інфаркту міокарда є атеротромбоз інфарктзалежної коронарної артерії (ІЗКА), а своєчасна реваскуляризація коронарних судин забезпечує відновлення кровотоку. В статті йдеться про розвиток феномена невідновленого кровотоку (ФНК) після первинних черезшкірних коронарних втручань (ПЧКВ) у хворих з атеросклеротичним ураженням коронарних артерій. ФНК спостерігається у понад 20% хворих з ІМП ST після ПЧКВ залежно від застосовуваних методів діагностики.
У статті детально висвітлені питання патогенезу, фактори ризику та діагностичні критерії ФНК, методи профілактики, лікування та їх ефективність, засоби медикаментозної та немедикаментозної терапії. Показано, що велике значення для поліпшення прогнозу має своєчасність та повнота надання сучасного лікування, яке згідно з рекомендаціями має включати проведення коронарографії та за необхідності – стентування коронарних судин. Всі складові ФНК нівелюють результати реперфузійної терапії у хворих з ІМП ST, що призводить до достовірно гірших клінічних результатів у динаміці та вказує на необхідність проведення подальших досліджень і клінічних випробувань.
Посилання
Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної та третинної (високоспеціалізованної) медичної допомоги та медичної реабілітації: Гостий коронарний синдром з елевацією сегмента ST. Наказ МОЗ України від 02.07.2014 р. №455.
Lincoff A., Topol E. Illusion of reperfusion. Does anyone achieve optimal reperfusion during acute myocardial infarction? // Circulation. – 1993. – Vol. 88. – P. 1361–1374.
Пархоменко А.Н. Феномен невосстановленного кровотока у больных с острым коронарным синдромом и возможные пути улучшения тканевой перфузии. – К.: ННЦ «Институт кардиологии имени Н.Д. Стражеско» НАМН Украины, 2007.
Крыжановская С.А., Матюшин Г.В., Протопопов А.В. Феномен «no-reflow»: частота, причины возникновения, клинические проявления. – Красноярск: ГБОУ ВПО КрасГМУ им. проф. В.Ф. Войно-Ясенецкого, КГБУЗ Краевая клиническая больница.
Santoro G.M., Valenti R., Buonamici P. et al. Relation betweenST-segment changes and myocardial perfusion evaluated by myocardial contrast echocardiography in patients with acute myocardial infarction treated with direct angioplasty // Am. J. Cardiol. – 1998. – Vol. 82. – P. 932–937.
Morishima I., Sone T., Mokuno S. et al. Clinical significance of no-reflow phenomenon observed on angiography after successful treatment of acute myocardial infarction with percutaneous transluminal coronary angioplasty // Am. Heart J. – 1995. – Vol. 130. – P. 239–243.
Henriques J.P., Zijlstra F., van’t Hof A.W. et al. Angiographic assessment of reperfusion in acute myocardial infarction by myocardial blush grade // Circulation. – 2003. – Vol. 107. – P. 2115–2119.
Hamada S., Nishiue T., Nakamura S. et al. TIMI frame count immediately after primary coronary angioplasty as a predictor of functional recovery in patients with TIMI 3 reperfused acute myocardial infarction // J. Am. Coll. Cardiol. – 2001. – Vol. 38. – P. 666–671.
Galiuto L., Lombardo A., Maseri A. et al. Temporal evolution and functional outcome of no reflow: sustained and spontaneously reversible patterns following successful coronary recanalisation // Heart. – 2003. – Vol. 89. – P. 731–737.
Ito H., Maruyama A., Iwakura K. et al. Clinical implications of the «no reflow» phenomenon. A predictor of complications and left ventricular remodeling in reperfused anterior wall myocardial infarction // Circulation. – 1996. – Vol. 93. – P. 223–228.
Wu K.C., Zerhouni E.A., Judd R.M. et al. Prognostic significance of microvascular obstruction by magnetic resonance imaging in patients with acute myocardial infarction // Circulation. – 1998. – Vol. 97. – P. 765–772.
Taylor A.J., Al-Saadi N., Abdel-Aty H. et al. Detection of acutely impaired microvascular reperfusion after infarct angioplasty with magnetic resonance imaging // Circulation. – 2004. – Vol. 109. – P. 2080–2085.
Eitel I., de Waha S., Wohrle J. et al. Comprehensive prognosis assessment by CMR imaging after ST-segment elevation myocardial infarction // J. Am. Coll. Cardiol. – 2014. – Vol. 64. – P. 1217–1226.
Hombach V., Grebe O., Merkle N. et al. Sequelae of acute myocardial infarction regarding cardiac structure and function and their prognostic significance as assessed by magnetic resonance imaging // Eur. Heart J. – 2005. – Vol. 26. – P. 549–557.
Mewton N., Thibault H., Roubille F. et al. Postconditioning attenuates no-reflow in STEMI patients // Basic Res. Cardiol. – 2013. – Vol. 108. – P. 383.
Porter T., Li S., Oster R. et al. The clinical implications of no reflow demonstrated with intravenous perfluorocarbon containing microbubbles following restoration of thrombolysis in myocardial infarction (TIMI) 3 flow in patients with acute myocardial infarction // Circulation. – 1998. – Vol. 82. – P. 1173–1177.
Марс М.И., Диляра Р.Т., Нияз В.Г. Феномен «no-reflow»: клинические аспекты неудачи реперфузии. – Альметьевcк: Медико-санитарная часть ОАО «Татнефть» и г. Альметьевска; Казань: Казанская государственная медицинская академия.
Sakuma T., Hayashi Y., Sumii K. et al. Prediction of short- and intermediate-term prognosis of patients with acute myocardial infarction using myocardial contrast echocardiography one day after recanalization // JACC. – 1998. – Vol. 32. – Р. 890–897.
Rochitte C.E., Lima J.A.C., Bluemke D.A. et al. Magnitude and time course of microvascular obstruction and tissue injury after acute myocardial infarction // Circulation. – 1998. – Vol. 98. – P. 1006–1014.
Brochet E., Czitrom D., Karina-Cohen D. et al. Early changes in myocardial perfusion patterns after myocardial infarction: relation with contractile reserve and functional recovery // J. Am. Coll. Cardiology. – 1998. – Vol. 32. – P. 2011–2017.
Giampaolo N., Rajesh K. Kharbanda No-reflow: again prevention is better than treatment. // European Heart Journal. – 2010. – Vol. 31. – P. 2449–2455.
Kloner R., Ganote C., Jennings R. The «no-reflow» phenomenon after temporary occlusion in dogs // J. Clin. Invest. – 1974. – Vol. 54. – P. 1496–1508.
Сидоренко Г.И., Островский Ю.П. Феномен «невозобновления кровотока» (no-reflow) и его клиническое значение // Кардиология. – 2002. – Т. 42, №5. – С. 74–80.
Henriques J., Zijlstra F., Ottervanger J. et al. Incidence and clinical significance of distal embolization during primary angioplasty for acute myocardial infarction // Eur. Heart J. – 2002. – Vol. 23. – P. 1112–1117.
Kaul S., Ito H. Microvasculature in acute myocardial ischemia // Circulation. – 2004. – Vol. 109. – P. 146–149.
Rim S.,Leong-Poi H.,Lindner J. et al. The decrease in coronary blood flow reserve during hyperlipidemia is secondary to an increase in blood viscosity // Circulation. – 2001. – Vol. 104. – P. 2704–2709.
Theilmeier G., Verhamme P., Dymarkowski M. et al. Hypercholesterolemia in minipigs impairs left ventricular response to stress: association with decreased coronary flow reserve and reduced capillary density // Circulation. – 2002. – Vol. 106. – P. 1140–1146.
Herrmann J., Lerman A., Baumgart D. et al. Preprocedural statin medication reduces the extent of periprocedural non-Q-wave myocardial infarction // Circulation. – 2002. – Vol. 106. – P. 180–183.
Giampaolo Niccol, Francesco Burzotta, Leonarda Galiuto. Myocardial No-Reflow in Humans // Journal of the American College of Cardiology. – 2009. – Vol. 54, №4.
Yip H.K., Chen M.C., Chang H.W. et al. Angiographic morphologic features of infarct-related arteries and timely reperfusion in acute myocardial infarction: predictors of slow-flow and no-reflow phenomenon // Chest. – 2002. – Vol. 122. – P. 1322–1332.
Limbruno U., De Carlo M., Pistolesi S. et al. Distal embolization during primary angioplasty: histopathologic features and predictability // Am. Heart J. – 2005. – Vol. 150. – P. 102–108.
Nallamothu B.K., Bradley E.H., Krumholz H.M. Time to treatment in primary percutaneous coronary intervention // N. Engl. J. Med. – 2007. – Vol. 357. – P. 1631–1638.
Turschner O., D’hooge J., Dommke C. et al. The sequential changes in myocardial thickness and thickening which occur during acute transmural infarction, infarct reperfusion and the resultant expression of reperfusion injury // Eur. Heart J. – 2004. – Vol. 25. – P. 794–803.
Uyarel H., Cam N., Okmen E. et al. Level of Selvester QRS score is predictive of ST-segment resolution and 30-day outcomes in patients with acute myocardial infarction undergoing primary coronary intervention // Am. Heart J. – 2006. – Vol. 151. – P. 1239.e1–7.
Iwakura K., Ito H., Kawano S. et al. Predictive factors for development of the no-reflow phenomenon in patients with reperfused anterior wall acute myocardial infarction // J. Am. Coll. Cardiol. – 2001. – Vol. 38. – P. 472–477.
Takahashi T., Hiasa Y., Ohara Y. et al. Relation between neutrophil counts on admission, microvascular injury, and left ventricular functional recovery in patients with an anterior wall first acute myocardial infarction treated with primary coronary angioplasty // Am. J. Cardiol. – 2007. – Vol. 100. – P. 35–40.
Campo G., Valgimigli M., Gemmati D. et al. Value of platelet reactivity in predicting response to treatment and clinical outcome in patients undergoing primary coronary intervention: insights into the STRATEGY study // J. Am. Coll. Cardiol. – 2006. – Vol. 48. – P. 2178–2185.
Huczek Z., Kochman J., Filipiak K.J. et al. Mean platelet volume on admission predicts impaired reperfusion and long-term mortality in acute myocardial infarction treated with primary percutaneous coronary intervention // J. Am. Coll. Cardiol. – 2005. – Vol. 46. – P. 284–290.
Niccoli G., Giubilato S., Russo E. et al. Plasma levels of thromboxane A2 on admission are associated with no-reflow after primary percutaneous coronary intervention // Eur. Heart J. – 2008. – Vol. 29. – P. 1843–1850.
Matsumoto H., Inoue N., Takaoka H. et al. Depletion of antioxidants is associated with no-reflow phenomenon in acute myocardial infarction // Clin. Cardiol. – 2004. – Vol. 27. – P. 466–470.
Niccoli G., Lanza G.A., Shaw S. et al. Endothelin-1 and acute myocardial infarction: a no-reflow mediator after successful percutaneous myocardial revascularization // Eur. Heart J. – 2006. – Vol. 27. – P. 1793–1798.
Galiuto L., DeMaria A.N., del Balzo U. et al. Ischemia-reperfusion injury at the microvascular level: treatment by endothelin A-selective antagonist and evaluation by myocardial contrast echocardiography // Circulation. – 2000. – Vol. 102. – P. 3111–3116.
Vignali L., Talanas G., Saia F. et al. Genetic association between the 1976T C polymorphism in the adenosine A2 receptor and angiographic no-reflow phenomenon (abstr) // Il giornale italiano di Cardiologia Invasiva. – 2007. – Vol. 3, Suppl. 1. – P. 109.
Zalewski J., Undas A., Godlewski J. et al. No-reflow phenomenon after acute myocardial infarction is associated with reduced clot permeability and susceptibility to lysis // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. – 2007. – Vol. 27. – P. 2258–2265.
Niccoli G., Lanza G.A., Spaziani C. et al. Baseline systemic inflammatory status and no-reflow phenomenon after percutaneous coronary angioplasty for acute myocardial infarction // Int. J. Cardiol. – 2007. – Vol. 117. – P. 306–311.
Hoffmann R., Suliman H., Haager P. et al. Association of C-reactive protein and myocardial perfusion in patients with ST-elevation acute myocardial infarction // Atherosclerosis. – 2006. – Vol. 186. – P. 177–183.
Iwakura K., Ito H., Ikushima M. et al. Association between hyperglycemia and the no-reflow phenomenon in patients with acute myocardial infarction // J. Am. Coll. Cardiol. – 2003. – Vol. 41. – P. 1–7.
Karila-Cohen D., Czitrom D., Brochet E. et al. Decreased no-reflow in patients with anterior myocardial infarction and pre-infarction angina // Eur. Herat J. – 1999. – Vol. 20. – P. 1724–1730.
Niccoli G., Altamura L., Fabretti A. et al. Ethanol abolishes ischemic preconditioning in humans // J. Am. Coll. Cardiol. – 2008. – Vol. 51. – P. 271–275.
Jin-Wen Wang, Zi-Qiang Zhou. A Risk Score for No Reflow in Patients With ST-Segment Elevation Myocardial Infarction After Primary Percutaneous Coronary Intervention // Clin. Cardiol. – 2015. – Vol. 38 (4). – P. 208–215.
Claire Bouleti, Nathan Mewton, Stéphane Germain. The no-reflow phenomenon: State of the art // Archives of Cardiovascular Disease. – 2015. – Vol. 108. – P. 661–674.
Руденко Ю.В. Порушення перфузії міокарда після первинних коронарних втручань у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда // Автореферат дис. … канд. мед. наук.
Murry C.E., Jennings R.B., Reimer K.A. Preconditioning with ischemia: a delay of lethal cell injury in ischemic myocardium // Circulation. – 1986. – Vol. 74 (5). – P. 1124–1136.
Zhao Z.Q., Corvera J.S., Halkos M.E. et al. Inhibition of myocardial injury by ischemic postconditioning during reperfusion: comparison with ischemic preconditioning // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. – 2003. – Vol. 285 (2). – P. H579–H588.
Baxter G.F. The neutrophil as a mediator of myocardial ischemia reperfusion injury: time to move on // Basic Res. Cardiol. – 2002. – Vol. 97 (4). – P. 268–275.
Halkos M.E., Kerendi F., Corvera J.S. et al. Myocardial protection with postconditioning is not enhanced by ischemic preconditioning // Ann. Thorac. Surg. – 2004. – Vol. 78 (3). –P. 961–969.
Kloner R.A., Dow J., Bhandari A. Postconditioning markedly attenuates ventricular arrhythmias after ischemia#reperfusion // J. Cardiovasc. Pharmacol. Ther. – 2006. – Vol. 11 (1). – P. 55–63.
Dow J., Bhandari A., Kloner R.A. Ischemic postconditioning’s benefit on reperfusion ventricular arrhythmias is maintained in the senescent heart // J. Cardiovasc. Pharmacol. Ther. – 2008. – Vol. 13 (2). – P. 141–148.
Kloner R.A., Ganote C.E., Jennings R.B. The «no-reflow» phenomenon after temporary coronary occlusion in the dog // J. Clin. Invest. – 1974. – Vol. 54 (6). – P. 1496–1508.
Argaud L., Gateau-Roesch O., Augeul L. et al. Increased mitochondrial calcium coexists with decreased reperfusion injury in postconditioned (but not preconditioned) hearts // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. – 2008. – Vol. 294 (1). – P. H386–H391.
Schwartz L.M., Lagranha C.J. Ischemic postconditioning during reperfusion activates Akt and ERK without protecting against lethal myocardial ischemia-reperfusion injury in pigs // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. – 2006. – Vol. 290 (3). – P. H1011– H1018.
Gomez L., Thibault H., Gharib A. et al. Inhibition of mitochondrial permeability transition improves functional recovery and reduces mortality following acute myocardial infarction in mice // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. – 2007. – Vol. 293 (3). – P. H1654–H1661.
Gomez L., Paillard M., Thibault H. et al. Inhibition of GSK3b by postconditioning is required to prevent opening of the mitochondrial permeability transition pore during reperfusion // Circulation. – 2008. – Vol. 117 (21). – P. 2761–2768.
Manintveld O.C., Te Lintel Hekkert M., van den Bos E.J. et al. Cardiac effects of postconditioning depend critically on the duration of index ischemia // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. – 2007. – Vol. 292 (3). – P. H1551–H1560.
Cokkinos D.V., Pantos C. Myocardial protection in man – from research concept to clinical practice // Heart Fail. Rev. – 2007. – Vol. 12 (3–4). – P. 345–362.
Staat P., Rioufol G., Piot C. et al. Postconditioning the human heart // Circulation. – 2005. – Vol. 112 (14). – P. 2143–2148.
Thibault H., Piot C., Ovize M. Postconditioning in man // Heart Fail. Rev. – 2007. – Vol. 12 (3–4). – P. 245–248.
Vinten-Johansen J., Zhao Z.Q., Zatta A.J. et al. Postconditioning – a new link in nature’s armor against myocardial ischemia-reperfusion injury // Basic Res. Cardiol. – 2005. – Vol. 100 (4) – P. 295–310.
Маслов Л.Н., Лишманов Ю.Б. Ишемическое посткондиционирование сердца. Часть I // Сибирский медицинский журнал. – 2012. – Том 27, №3.
Ronen Jaffe, Alexander Dick, Bradley H. Strauss. Prevention and Treatment of Microvascular Obstruction-Related Myocardial Injury and Coronary NoReflow Following Percutaneous Coronary Intervention // JACC: Cardiovascular Interventions. – 2010. – Vol. 3, №7. – P. 695–704.
Мовсесянц М.Ю., Алекян Б.Г. Новые тенденции в выполнении чрескожного коронарного вмешательства при инфаркте миокарда с подъемом сегмента ST. – ФГБУ «Научный центр сердечно-сосудистой хирургии им. А.Н. Бакулева» Минздрава России.
Kiyoshi Hibi, Kazuo Kimura, Satoshi Umemura. Clinical Utility and Signifiance of Intravascular Ultrasound and Optical Coherence Tomography in Guiding Percutaneous Coronary Interventions // Circulation Journal. – 2015. – Vol.79
Мовсесянц М.Ю. Реперфузионное лечение острого коронарного синдрома. – Автореферат дисс. … д. мед. наук.
Ibanez B., Prat-Gonzalez S., Speidl W.S, et al. Early metoprolol administration before coronary reperfusion results in increased myocardial salvage: analysis of ischemic myocardium at risk using cardiac magnetic resonance // Circulation. – 2007. – Vol. 115. – P. 2909–2916.
Ibanez B., Cimmino G., Prat-Gonzalez S. et al. The cardioprotection granted by metoprolol is restricted to its administration prior to coronary reperfusion // Int. J. Cardiol. – 2011. – Vol. 147. – P. 428–432.
Ibanez B., Macaya C., Sanchez-Brunete V. et al. Effect of early metoprolol on infarct size in ST-segment-elevation myocardial infarction patients undergoing primary percutaneous coronary intervention: the effect of metoprolol in cardioprotection during an acute myocardial infarction (METOCARD-CNIC) trial // Circulation. – 2013. – Vol. 128. – P. 1495–503.
Pizarro G., Fernandez-Friera L., Fuster V. et al.Long-term benefit of early pre-reperfusion metoprolol administration in patients with acute myocardial infarction: results from the METOCARD-CNIC trial (effect of metoprolol in cardioprotection during an acute myocardial infarction) // J. Am. Coll. Cardiol. – 2014. – Vol. 63. – P. 2356–2362.
Chen Z.M., Pan H.C., Chen Y.P. et al. Early intravenous then oral metoprolol in 45,852 patients with acute myocardial infarction: randomised placebo-controlled trial // Lancet. – 2005. – Vol. 366. – P. 1622–1632.
Antoniucci D. Block the ischemia and reperfusion damage: an old adjunctive drug for a new reperfusion strategy // J. Am. Coll. Cardiol. – 2014. – Vol. 63. – P. 2363–2364.
Mewton N., Ivanes F., Cour M., Ovize M. Postconditioning: from experimental proof to clinical concept // Dis. Model Mech. – 2010. – Vol. 3. – P. 39–44.
Mewton N., Bochaton T., Ovize M. Postconditioning the heart of ST-elevation myocardial infarction patients // Circ. J. – 2013. – Vol. 77. – P. 1123–1130.
Piot C., Croisille P., Staat P. et al. Effect of cyclosporine on reperfusion injury in acute myocardial infarction // N. Engl. J. Med. – 2008. – Vol. 359. – P. 473–481.
Mewton M., Cung T.T., Morel O. et al. Rationale and design of the Cyclosporine to ImpRove Clinical oUtcome in ST-elevation myocardial infarction patients (the CIRCUS trial) // Am. Heart J. – 2015. – Vol. 169 (6). – P. 758–766.e6.
Воронцов С.А., Гукасов В.М., Расулов М.М. Перспективы использования агонистов опиоидных рецепторов при ишемическом повреждении миокарда. // Инноватика и экспертиза. – 2016. – Вып. 3 (18).
