Антиаритмічний ефект неантиаритмічних препаратів: значимість і принципи фармакологічної корекції активності ренін-ангіотензинової системи в терапії порушень ритму серця
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2017.3(209).222026Анотація
Метою дослідження було вивчити вплив лозартану на морфофункціональні характеристики пацієнтів з різними порушеннями ритму серця. У дослідження було включено 62 пацієнти віком від 50 до 70 років (57,4±1,82 року) з такими діагнозами: ішемічна хвороба серця (стабільна стенокардія напруги I–III функціональних класів) – 80,7% пацієнтів, серцева недостатність I–IIA ст. (90,3% пацієнтів), гіпертонічна хвороба I–II ст. (87,1%), міокардіофіброз (12,9%). Порушення ритму серця були у всіх пацієнтів: шлуночкова екстрасистолія – у 36% обстежених хворих, суправентрикулярна екстрасистолія – 29,6%, пароксизмальна і персистуюча форми фібриляції передсердь – 44,8%, постійна форма фібриляції передсердь – 27,4%. Всі хворі приймали базову терапію, до складу якої було включено лозартан. Дослідження проводилися двічі: при надходженні хворого до стаціонару і через 4 тижні прийому лозартану. Використовували такі методи: клінічне спостереження; ЕКГ-контроль з вимірюванням інтервалу QT; холтерівське моніторування ЕКГ; добове моніторування АТ; ехокардіографія. Достовірне зменшення величин коригованого інтервалу QT та дисперсії інтервалу QT, поряд зі сприятливим впливом лозартану на показники варіабельності серцевого ритму, дозволяють зв’язати антиаритмічний ефект даного препарату як з його позитивним впливом на вегетативну регуляцію тонусу серця, так і з самостійною антиаритмічною активністю активного метаболіту лозартану EXP3174.
Посилання
Aksnes T.A., Flaa A., Strand A., Kjeldsen S.E. Prevention of new-onset atrial fibrillation and its predictors with angiotensin-II-receptor blockers in the treatment of hypertension and heart failure // J. Hypertens. – 2007. – Vol. 25. – P. 15-23.
Alan S. Go, Elaine M. Hylek, Kathleen A. Phillipsetal. Prevalence of Diagnosed Atrial Fibrillation in Adults // JAMA. – 2001. – Vol. 285, №7. – P. 2370-2375.
Alcocer L. Clinical acceptability of ACE inhibitor therapy in mild to moderate hypertension, a comparison between perindopril and enalapril // Cardiovasc Drugs Ther. – 1995. – Vol. 9. – P. 431-436.
Disertori M., Latini R., Barlera S., Franzosi M.G.et al. Valsartan for prevention of recurrent atrial fibrillation. GISSI-AF Investigators // N. Engl. J. Med. – 2009. – Vol. 360 (16). – P. 1606.
Engelmann M.D., Svendsen J.H. Inflammation in the genesis and perpetuation of atrial fibrillation // Eur. Heart J. – 2005. – Vol. 26. – P. 2083-2092.
Engelmann M.D.M., Svedsen J.H. Inflammation in the genesis and perpetuation of atrial fibrillation // Eur. Heart J. – 2005. – Vol. 26. – P. 208320-92.
Falk R.H. Atria lfibrillation. Inbook: Girdiac Arrhythmia / Ed. Podnd P.J., Kowey PR. – Baltimore: Williams&Wilkins, 1995. – P. 803-828.
Fogari R., Derosa G., Ferrari I., Corradi L. et al. Effect of valsartan and ramipril on atrial fibrillation recurrence and P-wave dispersion in hypertensive patients with recurrent symptomatic lone atrial fibrillation // Am. J. Hypertens. – 2008. – Vol. 21 (9). – P. 1034-1039. – doi: 10.1038/ajh.2008.217. Epub 2008 Jun 19.
Fogari R., Zoppi A., Maffioli P., Mugellini A. et al. Effect of telmisartan on paroxysmal atrial fibrillation recurrence in hypertensive patients with normal or increased left atrial size // Clin. Cardiol. – 2012. – Vol. 35 (6). – P. 359-364. – doi: 10.1002/clc.21994. Epub 2012 Apr 20.
Fogari R., Zoppi A., Mugellini A., Corradi L. et al. Comparative evaluation of effect of valsartan/amlodipine and atenolol/amlodipine combinations on atrial fibrillation recurrence in hypertensive patients with type 2 diabetes mellitus // J. Cardiovasc. Pharmacol. – 2008. – Vol. 51 (3). – P. 217-222. – doi: 10.1097/FJC.0b013e318160b42a.
Fox K.M. EURopean trial On reduction of cardiac events with Perindopril in stable coronary Artery disease investigators. Efficacy of perindopril in reduction of cardiovascular events with stable coronary artery disease: randomized, doubleblind, placebo-controlled, multicentre trial (the EUROPA study) // Lancet. – 2003. – Vol. 362. – P. 782–788.
Frustaci A., Chimenti C., Bellocci F. et al. Histological substrate of atrial biopsies in patients with lone atrial fibrillation // Circulation. – 1997. – Vol. 96. – P. 1180-1184.
Galzerano D., Di Michele S., Paolisso G., Tuccillo B. et al. A multicentre, randomized study of telmisartan versus carvedilol for prevention of atrial fibrillation recurrence in hypertensive patients // J. Renin Angiotensin Aldosterone Syst. – 2012. – Vol. 13 (4). – P. 496-503.
Gerdts E., Wachtell K., Omvik P. et al. Left atrial size and risk of major cardiovascular events during antihypertensive treatment: losartan intervention for end-point reduction in hypertension trial // Hypertension. – 2007. – Vol. 49. – P. 311-316.
Gillis A.M. Angiotensin-receptor blockers for prevention of atrial fibrillation – a matter of timing or target? // N. Engl. J. Med. – 2009. – Vol. 360 (16). – P. 1669-1671.
Goette A., Staack T., Rocken A. et al. Increased expression of extracellular signalregulated kinase and angiotensin-converting enzyme in human atria during atrial fibrillation // J. Am. Coll. Cardiol. – 2000. – Vol. – P. 1669-1677.
Jong Ph., Yusuf S., Roussean M.F. et al. Effect of enalapril on 12-year survival and life expectancy in patients with left ventricular systolic dysfunction: a follow-up study // Lancet. – 2003. – Vol. 361. – P. 1843-1848.
Kannel W.B., Wolf P.A., Benjamin E.J., Levy D. Prevalence, incidence, prognosis and predisposing conditions for atrial fibrillation: population based estimates // Am. J. Cardiol. – 1998. – Vol. 82. – P. 2N-9N.
Klein G., Szalay Z. et al. Structural correlate of atrial fibrillation in human patients // cardiovasc. Res. – 2002. – Vol. 54 (2). – P. 361-379.
Kober L., Torp-Pedersen C., Carlsen J. et al. A clinical trial of the angiotensin converting enzyme inhibitor Trandolapril in patients with left ventricular dysfunction after myocardial infarction // N. Engl. J. Med. – 1995. Vol. 333. – P. 1670-1676.
Li D., Karen S., Leung T.K., Nattel S. Promotion of atrial fibrillation by heart failurein dogs: atrial remodeling of a different sort // Circulation. – 1999. – Vol. 100. – P. 87-95.
Li D., Shinagawa K., Pang L. Effects of angiotensin converting enzyme inhibition on the development of the atrial fibrillation substrate in dogs with ventricular tachypacing induced congestive heart failure // Circulation. – 2001. – Vol. 104. – P. 2608-2614.
Maggioni A.P., Latini R., Carson P.E. et al. Val-HeFT Investigators. Valsartan reduces the incidence of atrial fibrillation in patients with heart failure: results from the Valsartan Heart Failure Trial (Val-HeFT) // Am. Heart J. – 2005. – Vol. 149. – P. 548-557.
Philbin Е., Rocco Т. Use of angiotensin-converting enzyme inhibitors in heart failure with preserved left ventricular systolic function // Am. Heart. J. – 1997. – Vol. 134. – P. 188-195.
Uchida Т., Shimizu М., Sakai Y. et al. Effects of losartan on serum total and highmolecular weight adiponectin concentrations in hypertensive patients with metabolic syndrome // J. Metabolism. – 2008. – Vol. 57. – P. 1278-1285.
Ueng K.C., Tsai T.P., Yu W.C. et al. Use of enalapril to facilitate sinus rhythm maintenance after external cardioversion of long standing persistent atrial fibrillation: resultsof a prospective and controlled study // Eur. Heart J. – 2003. – Vol. 24. – P. 2090-2098.
Ueng Kwo-Chang, Tsai Tsung-Po, Yu Weu-Chung et al. Use of enalapril to facilitate sinus rhythm maintenance after external cardioversion of long-standing persistent atrial fibrillation // Eur. Heart J. – 2003. – Vol. 24. – P. 2090-2098.
Verdecchia P., Reboldi G., Gattobigio R. et al. Atrial Fibrillation in hypertension: predictors and outcomes // Hypertension. – 2003. – Vol. 41. – P. 218-223.
Vermes E., Tardif J.C., Bourassa M.G. et al. Enalapril decreases the incidence of atrial fibrillation in patients with left ventricular dysfunction: insight from the Studies of Left Ventricular Dysfunction (SOLVD) trials // Circulation. – 2003. – Vol. 107. – P. 2.
White W.B. Guidelines on the clinical utility of ambulatory blood pressure // Blood Press. Monit. – 1998. – Vol. 3. – P. 181-184.
Yin Y., Dalal D., Liu Z., Wu J. et al. Prospective randomized study comparing amiodarone vs. amiodarone plus losartan vs. amiodarone plus perindopril for the prevention of atrial fibrillation recurrence in patients with lone paroxysmal atrial fibrillation // Eur. Heart J. – 2006. – Vol. 27 (15). – P. 1841-1846.
Yue L., Feng J., Gaspo R. Et al. Ionic remodeling under lying action potential changesin a canine model of atrial fibrillation // Circ. Res. – 1997. – Vol. 815. – P. 12-25.
Ивлева А.Я. Клиническое применение ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента и антагонистов ангиотензина II. – М., 1998. – 158 с.
Кушаковский М.С. Фибрилляция предсердий (причины, механизмы, клинические формы, лечение и профилактика). – СПб., 1999. – 175 с.
Лупанов В.П. Ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента в лечении и прогнозе жизни больных ИБС и хронической сердечной недостаточности. Фокус на рамиприл // Артериальная гипертензия. – 2010. – Т. 9, №1. – С. 1-7.
Остроумова О.Д., Недогода С.В., Мамаев В.И., Шорикова Е.Г. Фармакоэкономические аспекты эффективности ингибиторов ангиотензипревращающего фермента при артериальной гипертонии и сердечной недостаточности // Русский медицинский журнал. – 2003. – Т. 11, №5.
Подзолков В.И., Булатов В.А. Эффективность лозартана у больных артериальной гипертензией с высоким риском сердечно-сосудистых осложнений (по материалам исследований LIFE и RENAAL // Фарматека. – 2004. – №6.
Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А., Романова Н.Е., Шатунова И.М. Клиническая фармакология основных классов антигипертензивных препаратов // Сonsillium medicum. – 2000. – Т. 2, №3. – С. 99-127.
Рунихина Н.К., Рогоза А.Н., Вихтерт О.А., Арабидзе Г.Г. Суточный профиль артериального давления и структурно-функциональные изменения сердечнососудистой системы при начальной стадии гипертонической болезни // Терапевтический архив. – 1995. – №9. – С. 39-42.
Стуров Н.В. Применение лозартана в кардиологической практике // Артериальная гипертензия. – 2008. – №1 (1). – С. 14-16
