Стан протизгортального потенціалу крові у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2017.6(212).222316Анотація
Мета. Визначити стан антикоагулянтної та фібринолітичної активності крові у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ).
Матеріали і методи. Обстежено 150 осіб: 15 практично здорових (контроль), 36 хворих на ХОЗЛ ІІ–ІІІ ступенів без ГХ (І група), 69 хворих на ГХ з супутнім ХОЗЛ (ІІ група) та 30 пацієнтів з ГХ ІІ стадії (ІІІ група). Спеціальні лабораторні дослідження: Хагеман-залежний фібриноліз (ХЗФ), плазміноген (ПГ), антитромбін ІІІ (АТ ІІІ) та протеїн С (ПС).
Результати дослідження. Виявлено достовірне зниження активності антитромбіну ІІІ: у групі хворих на ГХ – на 13,3% (р<0,05), у пацієнтів з ХОЗЛ – на 22,2% (р<0,001), у обстежених з поєднаною патологією – на 34,4% (р<0,001). Також виявлено значне пригнічення активності протеїну С (ПС): на 30% у групах пацієнтів з ГХ та її поєднанням з ХОЗЛ (р<0,01) та на 40% у пацієнтів з ХОЗЛ (р<0,001). Активність плазміногену (ПГ) була пригнічена у пацієнтів всіх груп: з ГХ – на 16,7% (р<0,01), з ХОЗЛ – на 33,3% (р<0,001), а при поєднанні ГХ з ХОЗЛ – на 27,8% (р<0,001). Крім того, виявлене значне підвищення активності Хагеман-залежного фібринолізу (ХЗФ). Так, у групі пацієнтів з ГХ цей показник виявився в 1,5 раза більшим, ніж у контрольній групі (р<0,001), у групі з ХОЗЛ – майже в 3 рази (р<0,001), а при поєднаному перебігу – в 3,5 раза (р<0,001).
Висновки. У пацієнтів з ізольованим перебігом ГХ, ХОЗЛ та при їх поєднанні спостерігається пригнічення активності як антикоагулянтного, так і фібринолітичного потенціалу крові. У пацієнтів з ізольованим перебігом ГХ ці зміни виражені меншою мірою. При цьому найбільше пригнічення антикоагулянтної активності за показниками АТ ІІІ на фоні максимально пригніченого фібринолізу за показниками ХЗФ спостерігається в групі коморбідного перебігу ГХ та ХОЗЛ. У результаті розрахунку інтегрального протизгортального індексу тромбофілії (ІТ) ми виявили, що найбільша схильність до тромбофілії спостерігається у хворих із поєднаним перебігом ГХ та ХОЗЛ, в основному за рахунок суттєвого пригнічення фібринолітичної активності.
Посилання
New fundamentals in hemostasis / H. H. Versteeg, J. W. M. Heemskerk, M. Levi [et al.] // Physiol. Rev. – 2013. – Vol. 93. – Р. 327–358.
Кондашевская М. В. Современные представления о роли гепарина в гомеостазе и регуляции ферментативной и гормональной активности / М. В. Кондашевская // Вестник Российской Академии медицинских наук. – Медицина. – 2010. – № 7. – С. 35–43
Определение активности протеина C и его роль в клинической лабораторной диагностике / Т. Н. Платонова, О. В. Горницкая, Т. М. Чернышенко [и др.] // Лабораторна діагностика. – 2013. – № 3. – С. 3–8
Endogenous tissue plasminogen activator enhances fibrinolysis and limits thrombus formation in a clinical model of thrombus / A. J. Lucking, K. R. Gibson, E. E. Paterson [et al.] // Arteriosclerosis, Thrombosis and Vascular Biology. – 2013. – Vol. 33, № 5. – Р. 1105–1111.
Баркаган З. С. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза / З. С. Баркаган, А. П. Момот. – М. : Ньюдиамед, 2001. – 296 с.
Droste D. W. Evaluation of progression and spread of atherothrombosis / D. W. Droste, E. B. Ringelstein // Cerebrovasc. Dis. – 2002. – Vol. 13 (Suppl 1). – P. 7–11.
Leys D. Atherothrombosis: a major health burden / D. Leys // Cerebrovasc. Dis. – 2001. – Vol. 11 (Suppl 2). – P. 1–4.
Бокарев И. Н. Тромбофилии, венозные тромбозы и их лечение / И. Н. Бокарев, М. И. Бокарев // Клиническая медицина. – 2002. – № 5. – С. 4–8.
Амбросова Т. Н. Влияние ингибитора активатора плазминогена-1 на кардиометаболические маркеры у пациентов при коморбидности артериальной гипертензии и ожирения / Т. Н. Амбросова, О. Н. Ковалева, Т. В. Ащеулова // Международный медицинский журнал. – 2013. – Т. 19, № 1. – С. 39–43.
Жерносеков Д. Д. Роль плазминоген/плазмина в функционировании клеток крови / Д. Д. Жерносеков, Е. И. Юсова, Т. В. Гриненко // Український біохімічний журн. – 2012. – Т. 84, № 4. – С.19.
Визначення активності тканинного активатора плазміногену і вмісту розчинного фібрину в плазмі хворих при різних патологічних станах / Т. М. Платонова, О. М. Савчук, Т. М. Чернишенко [та ін.] // Лабораторна діагностика. – 2000. – № 2. – С. 15–17.
Диагностическое значение интегральных тестов в оценке системы фибринолиза / О. А. Гусякова, И. А. Зубова, Е. Е. Воронкова [и др.] // Клиническая лабораторная диагностика. – 2011. – № 9. – С. 36
Lip G. Endothelium and fibrinolysis in hypertension : important facets of a protrombotic state?/ G. Lip, A. Blann // Hypertension. – 2008. – N52. – Р. 218–219.
Пастухова М. В. Статистичний огляд і шляхи прогресування ХОЗЛ в Україні / М. В. Пастухова // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2015. – Спец. вып. 1. – С. 136–137.
Лазебник Л. Б. Старение и полиморбидность / Л. Б. Лазебник // Concilium medicum. – 2005. – Т. 7, № 12. – С. 993–996.
Extravascular fibrin, plasminogen activator, plasminogen activator inhibitors, and airway hyperresponsiveness / S. S. Wagers [et al.] // J. Clin. Invest. – 2004. – Vol. 114. – Р. 104–111.
Victor F. Tapson The Role of Smoking in Coagulation and Thromboembolism in Chronic Obstructive Pulmonary Disease / F. Victor // The Proceedings of the American Thoracic Society. – 2005. – № 2. – С. 71–77.
Ware L. B. Protein C and thrombomodulin in acute lung injury / L. B. Ware, X. Fang, M. A. Matthay // Am. J. Physiol. Lung Cell Mol. Physiol. – 2003. – Vol. 285. – P. 514–521.
