Використання метаболічної терапії у пацієнтів із фібриляцією передсердь
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2017.7(213).222382Анотація
Мета дослідження: дослідити вплив препарату оротат магнію у складі комплексної терапії при відновленні синусового ритму у хворих із пароксизмом фібриляції передсердь, а також оцінити його ефективність при тривалому застосуванні.
Матеріали і методи. Було обстежено 56 пацієнтів (16 жінок і 40 чоловіків), середній вік яких становив (61,5±4,3) року з пароксизмом фібриляції передсердь. Всі пацієнти були розподілені на дві групи. Пацієнтам 1-ї групи (n=28) проводилася медикаментозна кардіоверсія аміодароном і призначався оротат магнію. Пацієнти 2-ї групи (n=28) отримували тільки аміодарон. Проводилась оцінка часу до відновлення синусового ритму в обох групах, електричної нестабільності міокарда передсердь і шлуночків після відновлення синусового ритму, якість життя пацієнтів через 3 місяці після виписки.
Результати дослідження. Було відмічено, що при використанні у складі комплексної терапії оротату магнію, достовірно більш рідко виникали суправентрикулярна екстрасистолія і парна суправентрикулярна екстрасистолія. Включення до складу базисної терапії пацієнтів із фібриляцією передсердь препарату оротату магнію підвищує ефективність медикаментозної кардіоверсії та скорочує час її настання. При використанні аміодарону і оротату магнію достовірно більш рідко виявляються при Холтерівському моніторуванні електрокардіограми ознаки електричної нестабільності міокарда передсердь порівняно з монотерапією аміодароном. Фібриляція передсердь викликала погіршення показників якості життя у вигляді посилення вираженості симптомів захворювання, обмеження фізичної активності, порушень психоемоційної сфери. Через 3 місяці лікування відмічено, що якість життя при комплексній терапії із застосуванням оротату магнію у пацієнтів 1-ї групи була на 15,7% вище порівняно з пацієнтами 2-ї групи
Посилання
Громова О.А. Перспективы применения препаратов на основе оротата магния у пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями / О.А. Громова, И.Ю. Торшин, И.С. Сардарян [и др.] // Эффективная фармакотерапия. – 2013. – №33. – С. 52–63.
Дзяк Г.В., Жарінов О.Й. Фібриляція передсердь.– К.:Четверта хвиля, 2011.– 190 с.
Низовцева О.А. Комплексная терапия сердечно-сосудистых заболеваний и дефицит магния. / О.А. Низовцева // Трудный пациент. – 2014. – №7 (12). – С. 37–41.
Новикова О.В. Магнерот® в лечении неврологических заболеваний / О.В. Новикова // Медицина неотложных состояний. – 2009. –№1 (20). – С. 13–15.
Серцево-судинні захворювання. Рекомендації з діагностики, профілактики та лікування / За ред. В.М. Коваленко, М.І. Лутая. – К.: Моріон, 2011. – 408 с.
Ярош А.К. Магний и оротовая кислота – два из наиболее важных компонентов для регуляции функций нервной и мышечной систем организма / А.К. Ярош // Международный эндокринологический журнал. – 2010. – №8 (32).
Bourre J.M. Effects of nutrients (in food) on the structure and function of the nervous system: update on dietary requirements for brain. Part 1: Micronutrients / J.M. Bourre // J. Nutr. Health Aging. – 2006. – №10. – Р. 377–385.
Camm A.J. 2012 focused update of the ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation: an update of the 2010 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation. Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association / A.J. Camm, G.Y. Lip, R. de Caterina [et al.] // Eur. Heart J. – 2012. – Vol. 33 (21). – P. 2719–2747.
De Vos C.B. Autonomic trigger patterns of paroxysmal atrial fibrillation: data from the Euro Heart Survey / C.B. de Vos, R. Nieuwlaat, H.J. Crijns [et al.] // Eur. Heart J.– 2008.– Vol. 29.– P. 632–639.
Golf S.W. On the significance of magnesium in extreme physical stress / S.W. Golf, S. Bender, J. Gruttner // Cardiovasc. Drugs Ther. – 1998. – Vol. 12, №2. – Р. 197–202.
Kowey P., Breithardt G., Camm J. et al. Physician stated atrial fibrillation management in light of treatment guidelines: data from an international, observational prospective survey // Clin. Cardiol. – 2010. – Vol. 33 (3). – Р. 172–178.
Parang P. Metabolic modulators for chronic cardiac ischemia / P. Parang, B. Singh, R. Arora // J. Card. Pharm. Therapeutics. – 2005. – Vol. 10 (4). – P. 217–223.
Ueshima K. Magnesium and ischemic heart disease: a review of epidemiological, experimental, and clinical evidences / K. Ueshima // Magnes. Res. – 2005. – № 18 (4). – Р. 275–284.
Weglicki W.B. The role of magnesium deficiency in cardiovascular and intestinal inflammation / Weglicki W.B., Mak I.T, Chmielinska J.J. et al. // Magnes. Res. – 2010. – Vol. 23 (4). – Р. 199–206.
Witte K.K., Clark A.L. Micronutrients and their supplementation in chronic cardiac failure. An update beyond theoretical perspectives / K.K. Witte, A.L. Clark // Heart Fail Rev. – 2006. – №3. – Р. 65–74.
