Цитопротекція при гострому інфаркті міокарда після відкриття інфаркт-залежної артерії: нові горизонти
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2017.8(214).222426Анотація
Безпосереднє порушення енергетичного метаболізму лежить в основі ішемічного пошкодження міокарда при гострому інфаркті міокарда. L-карнітин позитивно впливає на обмін розгалужених ланцюгів жирних кислот та окремих амінокислот і асимілює масив вільнорадикальних сполук. Останні наукові дані свідчать, що він стабілізує клітинні мембрани і, ймовірно, бере участь у контролі нуклеарної транскрипції.
В статті наведено випадок позитивного впливу терапії L-карнiтином на раннє ремоделювання порожнини лівого шлуночка, відновлення вагосимпатичних взаємодій, а також перекисне окислення ліпідів у хворого з гострим інфарктом міокарда після первинної перкутанної ангіопластики інфаркт-залежної коронарної артерії.
Під впливом курсового лікування (L-карнітин 3 г на добу) спостерігалися істотні зміни вегетативного забезпечення серцевого ритму на ранньому етапі лікування. Достовірної значущості статистичні показники варіабельності серцевого ритму здобули через 1 тиждень лікування. Так, показники SDNN, RMSSD, рNN50 зросли на 42,8–45,3% від вихідних і повернулися до меж фізіологічної норми. Значення HF збільшилося майже в 2 рази (з 5211 мc2 до 10 261 мc2 ). Отримані результати свідчили про істотне відновлення парасимпатичного тонусу вегетативної нервової системи. Водночас рівень активності симпатичного ланцюга вегетативної нервової системи був збережений. Це підтверджувалося динамікою LF i HF/LF. Позитивний вплив L-карнiтину на рівень оксидативного стресу полягав у швидкій динаміці показників перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи. Через 10 днів лікування підвищена активність перекисного окислення ліпідів істотно знизилася, зокрема рівень дієнових кон’югатів – на 36,4%, малонового діальдегіду – на 41,3%, рівень супероксиддисмутази підвищився на 27,9%.
При порівнянні з вихідним рівнем під впливом терапії L-карнiтином зменшилися розміри порожнини лівого шлуночка, була відзначена тенденція до розширення розмірів лівого передсердя і правого шлуночка. Порушення релаксації стінок лівого шлуночка зникло. Скорочувальна здатність міокарда істотно покращилася на 10-й день терапії – фракція викиду лівого шлуночка зросла з 45% до 51%.
Посилання
Braunwald E. Myocardial reperfusion, limitation of infarct size, reduction of left ventricular dysfunction, and improved survival. Should the paradigm be expanded? // Circulation. – 1989. – Vol. 79. – P. 441–444.
White H.D., Norris R.M., Brown M.A. et al. Left ventricular dysfunction and systolic volume as the major determinant of survival after recovery from myocardial infarction // Circulation. – 1987. – Vol. 76. – P. 44–51.
Амосова Е.Н. Метаболическая терапия повреждений миокарда, обусловленных ишемией: новый подход к лечению ишемической болезни сердца и сердечной недостаточности // Укр. кардіол. журн. – 2000. – №4. – С. 86–92.
Пархоменко А.Н. Жизнеспособный миокард и кардиоцитопротекция: возможности метаболической терапии при острой и хронической формах ишемической болезни сердца // Укр. мед. часопис. – 2001. – №3. – С. 5–11.
Spagnoli L. G., Corsi M., Villaschi S. et al. Myocardial carnitine deficiency in acute myocardial infarction // Lancet. – 1982. – Vol. 24 – P. 1419–1420.
Opie L.H. Role of carnitine in fatty acid metabolism of normal and ischemie myocardium // Am. Heart J. – 1979. – Vol. 97. – P. 375–388.
Astashkin E.I., Glezer M.G. Role of L-carnitine in energy metabolism cardiomyocytes and treatment of diseases of cardiovascular system // Cardiology and cardiovascular surgery. – 2012. – Vol. 6 (2). – P. 58–65.
Rebuai A.G., Schiavoni G., Amico C.M. et al. Beneficial effect of L-carnitine in the reduction of necrotic area in acute myocardial infarction // Drugs Exp. Clin. Res. – 1984. – Vol. 10. – P. 219–223.
Iliceto S., Scrutinio D., Bruzzi P. et al. Effects of carnitine administration on left ventricular remodeling after acute anterior myocardial infarction: the L-carnitine Ecocardiografia Digitalizzata Infarto Miocardico (CEDIM) Trial // J. Am. Coll. Cardiol. – 1995. – Vol. 26 (2). – P. 380–387.
Pedretti R.F., Tritto M., Sallusti L. et al. Prediction of coronary heart disease using risk factor categories // Eur. Card J. – 1994. – Vol. 330 (4). – P. 235–241.
Huikuri H.V., Linnaluoto M.K., Seppanen T. et al. Circadian rhythm of heart rate variability in survivors of cardiac arrest // Am. J. Cardiol. – 2002. – Vol. 70. – P. 610–615.
Vanoli E., Adamson P.B., Lin B. et al. Heart rate variability during specific sleep stages: a comparison of healthy subjects with patients after myocardial infarction // Circulation. – 2001. – Vol. 91. – P. 1918–1922.
Bigger J.T. Jr, Fleiss J.L., Steinman R.C. et al. RR variability in healthy, middle-age persons compared with patients with chronic coronary heart disease or recent acute myocardial infarction // Circulation. – 2005. – Vol. 91. – P. 1936–1943.
Батушкін В.В. Біохімічні детермінанти прогнозування перебігу гострого інфаркту міокарда без елевації сегментa ST у осіб похилого віку // Лабораторна діагностика. – 2007. – №2. – С. 37–42.
Батушкін В.В., Гема А.І., Купченко Г.М. та ін. Порівняльний аналіз впливу блокатора ангіотензинових рецепторів і інгібітора АПФ на зміни внутрисерцевої гемодинаміки та рівні прозапальних цитокінів в післяінфарктному періоді у хворих з супутньою артеріальною гіпертензією // Серце та судини. – 2011. – №4. – С. 23–27.
Tarantini G., Scrutinio D., Bruzzic P. et al. Metabolic Treatment with L-carnitine in Acute Anterior ST Segment Elevation Myocardial Infarction // Cardiology. – 2006. – Vol. 106. – P. 215–223.
Semigolovskiy N.Yu., Vertsinskiy E.K., Azanov B.A. et al. Experience application of infusion of the domestic product of the left-carnitine deficiency syndrome small release of patients with acute myocardial infarction. Bul. Bakulev them. A.N. Bakuleva // RAMS. – 2012. – Vol. 3. – P. 69–72.
Singh R.B., Niaz M.A., Agarwal P. et al. A randomised, double-blind, placebocontroled trial of L-carnitine in suspected acute myocardial infarction // Postgrad. Med. J. – 1996. – Vol. 72. – P. 45–50.
Kobulia B., Chapichadze Z., Andriadze G. et al. Effects of carnitine on 6-Month Incidence of Mortality and Heart Failure in Patients with Acute Myocardial Infarction // Annals of biomedical research and education. – 2002. – Vol. 2 (3). – P. 240–242.
DiNicolantonio J.J., Lavie C.J., Fares H. et al. L-carnitine in the Secondary Prevention of Cardiovascular Disease: Systematic Review and Meta-analysis // Mayo Clin. Proc. – 2013. – Vol. 1. - P. 1–8.
