Нові стратегічні підходи до корекції ендотеліальної дисфункції
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2015.2(188).222522Ключові слова:
ангіологія, коморбідність патології, ендотеліальна дисфункція, ішемія, Метамакс, ТівомаксАнотація
На сьогодні проблемою ангіології є поєднана (коморбідна) патологія, яка має взаємопов’язані патогенетичні механізми розвитку, взаємообтяжуючий перебіг і як наслідок – особливості підходів до лікування. В розвитку та прогресуванні серцево-судинних захворювань ключову роль відіграє ендотеліальна дисфункція. Тканинна ішемія сприяє розвитку порушень проміжного метаболізму, що забезпечує перетворення речовин і енергії в організмі та спрямований на підтримку його життєдіяльності. Метамакс (мельдоній) – препарат з універсальною та специфічною дією, оптимізує процеси енергопродукції в ішемізованій тканині і вже тим самим знижує ступінь вільно радикального окислення, крім іншого стимулює вироблення оксиду азоту. Тому поєднання Тівомакса (субстрат для синтезу оксиду азоту) з Метамаксом надає комплексний нормалізуючий вплив на ішемізовані тканини, і саме таким чином досягається нормалізація енергопродукції і вазодилятація в ішемізованих тканинах.
Посилання
Волов Н.А., Люсов В.А., Ильина Е.Е. и др. Роль миокардиальной цитопротекции в коррекции ишемической дисфункции миокарда левого желудочка у пациентов со стабильной стенокардией напряжения, перенесших ТЛАП и стентирование коронарных артерий // Рос. кардиол. журн. – 2006. – №1. – С. 41–43.
Габараева Л.Н., Тотров И.Н. Функциональное состояние эндотелия у больных ревматоидным артритом // Вестник новых медицинских технологий. – 2008. – Т. ХV, №3. – С. 149.
Дзерве В. Новые возможности в лечении пациентов с заболеваниями перифе-рических артерий: результаты исследования MI&CI // Ліки України. – 2010. – №8 (144). – С. 83–85.
Елисеева Л.Н., Оранский С.П., Ичмелян А.М. и др. Особенности поражения сердечно-сосудистой системы у больных ревматоидным артритом // Материа-лы 8 съезда кардиологов Южного федерального округа «Совершенствование оказания медицинской помощи больным с сердечно-сосудистыми заболевания-ми – новые походы и перспективы». – Ростов-на-Дону, 2009. – С. 77–78.
Заремба Є.Х. Ендотеліальна дисфункція у хворих на ревматизм із недиферен-ційованою дисплазією сполучної тканини // Укр. ревматол. журн. – 2009. – №4 (38). – С. 32–34.
Калвиньш И.Я. Милдронат и триметазидин: сходство и различия // Terra Medica. –2002. – №3. – С. 1–3.
Карпов Р.С. Клиническая эффективность и безопасность милдроната при лечении хронической сердечной недостаточности у больных ишемической болезнью сердца // Кардиология. – 2000. – №6. – С. 69–74.
Курята А.В., Гейченко В.П., Мужчиль Л.В. Эффективность использования препа-рата метаболического действия милдронат в комплексной терапии хронической сердечной недостаточности с сохраненной систолической функцией у больных с ишемической болезнью сердца, и ее влияние на функциональное состояние эндотелия сосудов, уровень инсулина и кортизола // Ліки України. – 2011. – №4 (150). – С. 68–73.
Латфуллин И.А., Подольская А.А., Ишмурзин Г.П. и др. Эффективность милдро-ната в остром периоде инфаркта миокарда // Вестн. соврем. клин. Медицины. – 2009. – №2 (4). – С. 23–25.
Лущик У.Б., Новицкий В.В., Алексеева Т.С. и др. Аналитические аспекты индивидуаль-ной гемодинамической коррекции в ангионеврологии. – К.: МЧП «Истина», 2003. – 144 с.
Лущик У.Б., Новицкий В.В., Алексеева Т.С. Гемодинамически контролируемые аспекты эффективного применения вазоактивных средств в ангионеврологии // Ліки України. – 2004. – №6. – С. 68–71.
Максимова М.Ю., Кистенев А.Б., Домашенко М.А. и др. Клиническая эффектив-ность и антиоксидантная активность милдроната при ишемическом инсульте // Рос. кардиол. журн. – 2009. – №4 (84). – С. 54–62.
Михин В.П. Кардиоцитопротекторы – новое направление клинической кардио-логии // Архив внутр. медицины. – 2011. – №1. – С. 21–28.
Михин В.П., Хлебодаров Ф.Е. Перспективы применения милдроната у больных сердечно-сосудистой патологией // Рос. кардиол. журн. – 2010. – №4 (84). – С. 158–168.
Ревматические болезни и синдромы/ А.С. Свинцицкий, О.Б.Яременко, О.Г. Пу-занова, Н.И. Хомченкова. – К.: Книга плюс, 2006. – 680 с.
Румянцева С.А., Оганов Р.Г., Ступин В.А. и др. Проблемы и перспективы коррек-ции промежуточного метаболизма у больных с сосудистой коморбидностью // Рацион. фармакотерапия в кардиологии. – 2013. – №9 (3). – С. 316–322.
Румянцева С.А., Ступин В.А., Афанасьев В.В., Силина Е.В. Алгоритмы и схемы те-рапии заболеваний, часто встречающихся в клинической практике. – М.–СПб.: Мед. книга, 2012. – 431 с.
Стаценко М.Е., Недогода С.В., Туркина С.В. и др. Возможности милдроната в коррекции когнитивных нарушений у пациентов с артериальной гипертензией пожилого возраста // Рос. кардиол. журн. – 2011. – №4. – С. 124–128.
Ярохно Н.Н., Рифель А.А., Бураков А.А. и др. Эффективность метаболической терапии в комплексном лечении инфаркта миокарда // Бюл. Сибир. отделения РАМН. – 2006. – №3 (121). – С. 107–111.
Dambrova M., Liepinsh E., Kalvinsh I. Mildronate: cardioprotective action through carnitine-lowering effect // Trends Cardiovasc. Med. – 2002. – Vol. 12 (6). – P. 275–279.
Dzerve V.; MILSS I Study Group. A dose-dependent improvement in exercise tolerance in patients with stable angina treated with mildronate: a clinical trial «MILSS I» // Medicina, Kaunas. – 2011. – Vol. 47 (10). – P. 544–551.
Klusa V., Beitnere U., Pupure J. et al. Mildronate and its neuroregulatory mechanisms: targeting the mitochondria, neuroinflammation, and protein expression // Medicina, Kaunas. – 2013. – Vol. 49 (7). – P. 301–309.
Maksimova M.Iu., Fedorova T.N. Mildronate in the treatment of transitory ischemic attacks // Zh. Nevrol. Psikhiatr. Im. S.S. Korsakova. – 2013. – Vol. 113 (6). – P. 41–44.
Neely J.R., Morgan H.E. Relationship between carbohydrate and lipid metabolism and the energy balance of heart muscle // Ann. Rev. Physiol. – 1974. – Vol. 36. – P. 413–459.
Nevzorov N.M., Markevich Y.N. Efficacy and safety of mildronate in emergency medical care // Zh. Nevrol. Psikhiatr. Im. S.S. Korsakova. –2013. – Vol. 113 (9 Pt. 2). – P. 33–42.
Shabalin A.V., Ragino Iu.I., Liubimtseva S.A. et al. Effect of cytoprotection on the oxidative processes and endothelial function in elderly patients with ischemic heart disease // Adv. Gerontol. – 2006. – Vol. 19. – P. 116–119.
Sjakste N., Gutcaits A., Kalvinsh I. Mildronate: an antiischemic drug for neurological indications // CNS Drug Rev. – 2005. – Vol. 11 (2). – P. 151–168.
Statsenko M.E., Belenkova S.V., Sporova O.E., Shilina N.N. The use of mildronate in combined therapy of postinfarction chronic heart failure in patients with type 2 diabetes mellitus // Klin. Med. (Mosk.). – 2007. – Vol. 85 (7). – P. 39–42.
Zhu Y., Zhang G., Zhao J. et al. Efficacy and safety of mildronate for acute ischemic stroke: a randomized, double-blind, active-controlled phase II multicenter trial // Clin. Drug. Investig. – 2013. – Vol. 33 (10). – P. 755–760.
Маколкин В.И., Осадчий К.К. Роль миокардиальной цитопротекции в оптимизации лечения ишемической болезни сердца // Сonsilium Medicum. – 2004. – Т. 6, №5.
