Генетика інфаркту міокарда
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2015.5(191).222566Ключові слова:
серцево-судинні захворювання, аналіз спадковості, сімейний анамнез інфаркту міокарда, незалежний предиктор ризику інфаркту міокардаАнотація
У статі розглядаються питання аналізу спадковості у патогенезі інфаркту міокарда (ІМ). Базуючись на основі результатів досліджень, показано існування ризику розвитку ІМ за наявності сімейного анамнезу ІМ. У 2002 році фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров’я сімейний анамнез було виділено як незалежний предиктор ризику ІМ, при цьому предиктивна роль цього фактора не залежала від статі, віку, етнічних, географічних, соціально-економічних та традиційних факторів ризику. Виходячи з отриманих даних, у подальшому були ініційовані дослідження, спрямовані на більш детальний аналіз спадковості у патогенезі ІМ. Таким чином, обтяжений сімейний анамнез є одним із основних факторів ризику серцево-судинних захворювань.
Посилання
Mathers C.D., Loncar D. Projections of global mortality and burden of disease from 2002 to 2030 // PLoS Med. – 2006. – Vol. 3. – e442.
Thom T., Haase N., Rosamond W. et al. Heart disease and stroke statistics – 2006 update: a report from the American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee // Circulation. – 2006. – Vol. 113. – P. e85–151.
Yusuf S., Hawken S., Ounpuu S. et al. Effect of potentially modifiable risk factors associated with myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART study): case-control study // Lancet. – 2004. – Vol. 364. – P. 937–952.
Chow C.K., Islam S., Bautista L. et al. Parental history and myocardial infarction risk across the world: The INTERHEART study // J. Am. Coll. Cardiol. – 2011. – Vol. 57. – P. 619–627.
Graham I., Atar D., Borch-Jonsen K. et al. European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: executive summary // Eur. Heart J. – 2007. – Vol. 28. – P. 2375–2414.
Joep Perk, Guy De Backer, Helmut Gohlke et al. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012) // Eur. Heart J. –2012. – Vol. 33. – P. 1635–1701.
Williams R.R., Hunt S.C., Heiss G. et al. Usefulness of cardiovascular family history data for population-based preventive medicine and medical research (the Health Family Tree Study and the NHLBI Family Heart Study) // Am. J. Cardiol. – 2001. – Vol. 87. – P. 129–135.
Botkin J.R., Teutsch S.M., Kaye C.I. et al. Outcomes of interest in evidence-based evaluations of genetic tests // Genet. Med. – 2010. – Vol. 12. – P. 228–235.
Paynter N.P., Chasman D.I., Pare G. et al. Association between a literature-based genetic risk score and cardiovascular events in women // JAMA. – 2010. – Vol. 303. – P. 631–637.
Huijgen R., Kindt I., Verhoeven S.B. et al. Two years after molecular diagnosis of familial hypercholesterolemia: majority on cholesterol-lowering treatment but a minority reaches treatment goal // PLoS One. – 2010. – Vol. 5. – e9220.
Mayer B., Erdmann J., Schunkert H. Genetics and heritability of coronary artery disease and myocardial infarction // Clin. Res. Cardiol. – 2007. – Vol. 96. – P. 1–7.
Andresdottir M.B., Sigurdsson G., Sigvaldason H., Gudnason V. Fifteen percent of myocardial infarctions and coronary revascularizations explained by family history unrelated to conventional risk factors. The Reykjavik Cohort Study // Eur. Heart J. – 2002. – Vol. 23. – P. 1655–1663.
Barrett J., Bishop T., Hall A. A genomewide linkage study of 1,9. A comprehensive linkage analysis for myocardial infarction and its related risk factors // Nat. Genet. –2002. – Vol. 30. – P. 210–214.
Samani N.J., Burton P., Mangino M., Ball S.G. Balmforth 33 families affected by premature coronary artery disease: The British Heart Foundation (BHF) Family Heart Study // Am. J. Hum. Genet. – 2005. – Vol. 77. – P. 1011–1020.
Vehaskari V.M. Heritable forms of hypertension // Pediatr. Nephrol. – 2009. – Vol. 24. – P. 1929–1937.
Paul M., Zumhagen S., Stallmeyer B. et al. Genes causing inherited forms of cardio-myopathies. A current compendium // Herz. – 2009. – Vol. 34. – P. 98–109.
Mayer B., Fischer M., Erdmann J. et al. Identification of rare forms of autosomal dominant heritability of myocardial infarction // Circulation. – 2002. – Vol. 106. – II–290.
Wang L., Fan C., Topol S.E. et al. Mutation of MEF2A in an inherited disorder with features of coronary artery disease // Science. – 2003. – Vol. 302. – P. 1578–1581.
Lieb W., Mayer B., Konig I.R. et al. Lack of association between the MEF2A gene and myocardial infarction // Circulation. – 2008. – Vol. 117. – P. 185–191.
Samani N.J., Erdmann J., Hall A.S., Hengstenberg C. et al. Genomewide association analysis of coronary artery disease // N. Engl. J. Med. – 2007. – Vol. 357. – P. 443–453.
McPherson R., Pertsemlidis A., Kavaslar N. et al. A common allele on chromosome 9 associated with coronary heart disease // Science. – 2007. – Vol. 316. – P. 1488–1491.
Helgadottir A., Thorleifsson G., Manolescu A. et al. A common variant on chromosome 9p21 affects the risk of myocardial infarction // Science. – 2007. – Vol. 316. – P. 1491–1493.
Schunkert H., Gotz A., Braund P. et al. Repeated replication and a prospective meta-analysis of the association between chromosome 9p21.3 and coronary artery disease // Circulation. – 2008. – Vol. 117. – P. 1675–1684.
Dandona S., Stewart A.F.R., Chen L. et al. Gene dosage of the common variant 9p21 predicts severity of coronary artery disease // J. Am. Coll. Cardiol. – 2010. – Vol. 56. – P. 479–486.
Patel R.S., Su S., Neeland I.J. et al. The chromosome 9p21 risk locus is associated with angiographic and progression of coronary artery disease // Eur. Heart J. – 2010. – Vol. 31. – P. 3017–3023.
