Активність процесів гемокоагуляції при коморбідному перебігу гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця

Автор(и)

  • А. І. Пастушина Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.37987/1997-9894.2021.5(251).238140

Ключові слова:

гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, гемостаз, тромбофілія, фібриноліз, коагулянти, антикоагулянти

Анотація

Мета – визначити особливості змін прокоагулянтної, антикоагулянтної та фібринолітичної ланок системи гемостазу у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця.

Матеріали і методи. Обстежені 127 осіб: 14 практично здорових (контроль), 61 хворий на ГХ II стадії з супутньою ІХС (2 група), 52 хворих на ГХ III стадії з супутньою ІХС (3 група). Оцінювали показники системи гемостазу: тромбіновий час, активований частковий тромбопластиновий час, протромбіновий індекс, розчинні фібрин-мономерні комплекси, фібриноген, протеїн С, антитромбін III, час XII-а залежного фібринолізу.

Результати. У хворих обох досліджуваних груп вміст РФМК був достовірно вищий, ніж у групі контролю. При цьому вміст РФМК у групі хворих на ГХ II стадії з супутньою ІХС перевищував нормативні значення в 3 рази, а в групі хворих на ГХ III стадії з супутньою ІХС – в 3,65 раза. Вміст фібриногену в 3 групі хворих перевищував показники групи контролю на 27,6%, вказана різниця була достовірною (p<0,001). Також достовірною була різниця між двома порівнюваними групами (p<0,001). Вміст протеїну С у хворих на ГХ III стадії був нижчим за контрольні значення на 28,7% (p<0,001). Різниця між порівнюваними групами також виявилась достовірною (p<0,001). При цьому час XII-а залежного фібринолізу у хворих на ГХ II стадії в поєднанні з ІХС був в 3,54 раза довшим за нормативні значення (p<0,001), а при поєднанні ГХ III стадії з ІХС – в 4,7 рази довшим за норму (p<0,001).

Висновки. Для пацієнтів з гіпертонічною хворобою II та III стадій з супутньою ішемічною хворобою серця характерне підвищення згортальної активності крові на фоні пригнічення антикоагулянтної та фібринолітичної ланок гемостазу. Найбільший внесок у формування тромбофілічних змін у хворих обох досліджуваних груп належить пригніченню фібринолізу, яке більш виражено при поєднанні гіпертонічної хвороби III стадії та ішемічної хвороби серця.

Посилання

Murray C. J. L. The global burden disease. A comprehensive assessment of mortality and disability from disease injuriesand risk factors in 1990 and projected to 2020. / C. J. L. Murray, A. D. Lopez // Harvard. – Harvard School of Public Health, on behalf of the WHO and the World Bank, 1996.

Всероссийское научное общество кардиологов (ВНОК), секция артериальной гипертензии. Национальные рекомендации по диагностике и лечению артери альной гипертензии. – Cons med. – Приложение Артер. гипер. – 2001. – C. 3–11.

Федеральная целевая программа «Профилактика и лечение артериальной гипертонии в Российской Федерации». – 2002 – 2008 гг. — Internet version.

Dzau V. J. Autocrine-paracrine mechanisms of vascular myocytes in hyperten sion. / V. J. Dzau, J. H. Gibbons // Am. J. Cardiol. – 1987. – № 60. – P. 991–1031.

Metods Findings in Experimental Clinical Pharmacol / D. J. Lefer [et al.]. – 2001. – Vol. 15(9). – P. 617–622.

Грацианский Н. А. К публикации обновлённого руководства Европейского общества кардиологов по лечению ОКС без подъёма сегмента ST / Н. А. Грацианский // Кардиология. – 2007. – № 9. – С. 24–33.

Факторы риска тромботических осложнений и прогноз у больных с хронической формой ишемической болезни сердца / А. Л Комаров, О. В. Сироткина, А. Д. Деев [и др.] // Кардиология. – 2009. – № 11. – С. 4–10.

Рекомендации Американской коллегии кардиологов / Американской ассоциации сердца 2007 г. по ведению пациентов с нестабильной стенокардией / инфарктом миокарда без подъёма сегмента ST // Кардиология. – 2008. – № 4. – С. 77–95.

Озова Е. М. Воспаление и хроническая сердечная недостаточность. Роль статинов / Е. М. Озова, Г. К. Киякбаев, Ж. Д. Кобалава // Кардиология. –2007. –№ 1. – С. 52–64.

Cederholm A. Annexin A5 as a novel player in prevention of atherothrombosis in SLE and in the general population / A. Cederholm, J. Frostegard // Ann. NY Acad. Sci. – 2007. – Vol. 1108. – P. 96–103.

De Lorgeril M. Use and misuse of dietary fatty acids for the prevention and treatment of coronary heart disease / M. De Lorgeril, P. Salen // Reprod. Nutr. Dev. – 2004. – Vol. 44, № 3. – P. 283–288.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-16

Як цитувати

Пастушина, А. І. (2021). Активність процесів гемокоагуляції при коморбідному перебігу гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця. Ліки України, (5(251), 35–38. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2021.5(251).238140

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, КЛІНІЧНІ ВИПАДКИ