Труднощі лікування гострого сепсису
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2024.2(278).306668Ключові слова:
сепсис, септицемія, септикопіємія, септичний (інфекційний) ендокардит, клінічні прояви, діагностика, клінічний випадокАнотація
Сепсис є поліетіологічною ациклічною хворобою із своєрідною клінічною симптоматикою і труднощами діагностики, що вимагає спеціального лікування. Гострий сепсис – основна й найпоширеніша клінічна форма цієї недуги. У статті детально охарактеризовані провісники гострого сепсису та різноманіття клінічних проявів його двох класичних стадій – септицемії та септикопіємії.
Наведено типовий випадок гострого сепсису. Обговорюваний випадок при ушпиталенні не викликав підозри на сепсис, тому етіотропна терапія виявилася запізнілою. Тому, попри потужну етіотропну терапію, недуга не обмежилася тільки гострим сепсисом, а мала продовження у вигляді інфекційного (септичного) ендокардиту.
Септична природа інфекційного ендокардиту зумовлена наявністю та персистуванням сепсисного вогнища/вогнищ в ендокарді, а також перебігом хвороби у вигляді безперервного наростання місцевих запально-деструктивних змін у первинних сепсисних вогнищах і загальних інфекційно-метастатичних, тромбоемболічних та імунокомплексних проявів, які за відсутності спеціального лікування призводять до неминучого летального наслідку, тобто розвитком хвороби на кшталт сепсисної ациклічності.
Діагностика інфекційного ендокардиту базується на виявленні спочатку обґрунтовано підозрілих клінічних, а потім – доказових параклінічних ознак хвороби. Наведено класичні клінічні та морфологічні ознаки інфекційного ендокардиту, а також загальні принципи терапії таких хворих.
Посилання
Ребенок Ж. А. Сепсис: современные проблемы / Ж. А. Ребенок. – Минск : Четыре четверти, 2007.
Бочоришвили В. Г. Сепсисология с основами инфекционной патологии / В. Г. Бочоришвили. – Тбилиси : Мецниереба, 1998.
Копча В. С. Сепсис – синдром чи інфекційна хвороба? Еволюція дилеми / В. С. Копча // Інфекційні хвороби. – 2018. – № 4 (94). – С. 33–43.
Robertson C. M. The systemic inflammatory response syndrome / C. M. Robertson, C. M. Coopersmith // Microbes and Infection. – Vol. 8 (5). – Р. 1382–1389.
Systemic inflammatory response syndrome criteria in defining severe sepsis / K. M. Kaukonen, M. Bailey, D. Pilcher [et al.] // New England Journal of Medicine. – 2015. – Vol. 372 (17). – Р. 1629–1638.
Ребенок Ж. О. Сепсис: розпізнавання та лікування. Інфекційні хвороби. – 2008. – Vol. 3. – С. 53–59.
Ребенок Ж. О. Сучасна реаніматологія: можливості вдосконалення / Ж. А. Ребенок // Інфекційні хвороби. – 2010. – Vol. 2. – С. 85–88.
Iung B. Infective endocarditis. Epidemiology, pathophysiology and histopathology / B. Iung // Presse Medicale (Paris, France: 1983). – 2019. – Vol. 48(5). – Р. 513–521.
Acinetobacter baumannii-induced infective endocarditis: new insights into pathophysiology and antibiotic resistance mechanisms / I. Afeke, J. AduAmankwaah, M. Nyarko [et al.] // Future Microbiology. – 2022. – Vol. 17 (16). – Р. 1335–1344.
Experimental acute lung injury induces multi-organ epigenetic modifications in key angiogenic genes implicated in sepsis-associated endothelial dysfunction / K. Bomsztyk, D. Mar, D. An [et al.] // Critical care. – 2015. – Vol. 19 (1). – Р. 1–13.
Tyurin V. P. Infective endocarditis. Moscow: Geotar-Med, 2002. – 222 p.
Expression of endothelial cell adhesion molecules on heart valves: up‐regulation in degeneration as well as acute endocarditis / A. M. Müller, C. Cronen, L. I. Kupferwasser [et al.] // The Journal of pathology. – 2000. – Vol. 191 (1). – Р. 54–60.
ICD-11. International classification of diseases 11th revision. (2022). Retrieved from https://icd11.ru/endokardit-mkb11/
Watanakunakorn C. Staphylococcus aureus endocarditis at a community teaching hospital, 1980 to 1991: an analysis of 106 cases / C. Watanakunakorn // Archives of internal medicine. – 1994. – 154(20). – Р. 2330–2335
American Heart Association Committee on Rheumatic Fever, Endocarditis, and Kawasaki Disease of the Council on Cardiovascular Disease in the Young, Council on Clinical Cardiology, Council on Cardiovascular Surgery and Anesthesia, and Stroke Council. (Infective endocarditis in adults: diagnosis, antimicrobial therapy, and management of complications: a scientific statement for healthcare professionals from the American Heart Association / L. M. Baddour, W. R. Wilson, A. S. Bayer [et al.] // Circulation. – 2015. – Vol. 132 (15). – Р. 1435–1486.
Clinical outcomes of infective endocarditis in injection drug users / S. E. Rudasill, Y. Sanaiha, A. L. Mardock [et al.] // Journal of the American College of Cardiology. – 2019. – Vol. 73 (5). – Р. 559–570.
Nosocomial endocarditis in a tertiary hospital: an increasing trend in native valve cases / P. Martín-Dávila, J. Fortún, E. Navas [et al.] // Chest. – 2005. – Vol. 128 (2). – Р. 772–779.
Pierce D. Infectious endocarditis: diagnosis and treatment / D. Pierce, B. C. Calkins, K. Thornton // American family physician. – 2012. – Vol. 85 (10). – Р. 981–986.
Durack D. T. New eriterid for diagnosis of infective endocarditis: utilisation of specific echocardiographic findings. Duke Endocarditis Servise / D. T. Durack, A. S. Luses, D. K. Bright // Ann. J. Med. – 1994. – Vol. 96. – Р. 200–209.
Виноградова Т. Л. Подострый инфекционный эндокардит – вопросы диагностики / Т. Л. Виноградова, Н. С. Чапигина // Терапевтический архив. – 1998. – № 6. – Р. 35–38.
Partial oral versus intravenous antibiotic treatment of endocarditis / K. Iversen, N. Ihlemann, S. U. Gill [et al.] // New England Journal of Medicine. – 2019. – Vol. 380 (5). – Р. 415–424.
Pettersson G. B., Hussain S. T. Current AATS guidelines on surgical treatment of infective endocarditis / G. B. Pettersson, S. T. Hussain // Annals of cardiothoracic surgery. – 2019. – Vol. 8 (6). – Р. 630.
Ребенок Ж. О. Принципи раціональної антибіотикотерапії / Ж. О. Ребенок, М. А. Андрейчин, В. С. Копча. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2003. – 43 с.
Malhotra K. Plasmapheresis and corticosteroids in infective endocarditis-related crescentic glomerulonephritis / K. Malhotra, P. Yerram // BMJ Case Reports CP. – 2020. – Vol. 12 (3). – Р. e227672.
Glucocorticoid-Induced Bacterial Endocarditis in COVID-19 Pneumonia – Something to Be Concerned About? / V. Regazzoni, M. Loffi, A. Garini, G. B. Danzi // Circulation Journal. – 2020. – Vol. 84 (10). – Р. 1887.
Rasmussen R. V. Anticoagulation in patients with stroke with infective endocarditis is safe / R. V. Rasmussen // Stroke. – 2011. – Vol. 42 (6). – Р. 1795–1796.
