Ліки України

Короткий огляд сучасних підходів до терапії резистентної артеріальної гіпертензії

П. О. Лазарєв — 2024-02-28

Резистентна артеріальна гіпертензія пов’язана зі збільшенням смертності та захворюваності. Оптимальна медикаментозна терапія резистентної гіпертензії до кінця не з’ясована, в літературі мало досліджень з цього питання. Ми порівнювали ефективність небівололу 5 мг, бета-блокатора третього покоління, зі спіронолактоном 25 мг, у пацієнтів із резистентною гіпертензією.

У дослідження був включений 81 пацієнт з резистентною гіпертензією. Резистентну гіпертензію визначали як наявність офісного артеріального тиску ≥ 140/90 мм рт. ст., коли пацієнти отримували 3 або більше антигіпертензивних засобів, у тому числі діуретики. Реєстрували артеріальний тиск в офісі та амбулаторних умовах на базальному рівні та після 8 тижнів лікування.

Офісний систолічний артеріальний тиск і діастолічний артеріальний тиск при 24-годинному амбулаторному моніторуванні артеріального тиску були значно нижчими, порівняно з базальними значеннями в групах небівололу та спіронолактону. Зниження 24-годинного середнього систолічного та діастолічного артеріального тиску в групі небівололу становило 14,9±19,8 мм рт. ст. і 9,3±12,7 мм рт. ст. порівняно з 19,5±16,4 мм рт. ст. і 13,7±10,8 мм рт. ст. у групі спіронолактону відповідно. Зниження 24-годинного середнього систолічного та діастолічного артеріального тиску не мало суттєвої різниці між групами небівололу та спіронолактону (P = 0,338 та P = 0,153).

Отже, небіволол є ефективним варіантом лікування резистентної гіпертензії, а антигіпертензивний ефект цього препарату подібний до низьких доз спіронолактону

Огляд фокусного оновлення (2023 р.) рекомендацій Європейського товариства кардіологів з діагностики та лікування серцевої недостатності 2021 року

А. В. Жадан — 2024-02-28

У серпні 2021 року Європейське товариство кардіологів оприлюднило рекомендації щодо діагностики та лікування серцевої недостатності. В цих рекомендаціях основна увага приділялась лікуванню хворих із низькою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) ≤40 %, тоді як рівень доказовості для хворих з ФВЛШ від 41 % до 49 % та був доволі слабким – IIbC. Дослідження, проведені на той момент, не були спеціально зосереджені на хворих із помірно зниженою ФВ (СНпзФВ). Протягом наступних двох років було отримано нові дані щодо лікування хворих із помірно зниженою та збереженою ФВЛШ, хворих із супутньою хронічною хворобою нирок (ХХН), цукровим діабетом 2-го типу та дефіцитом заліза. Тому в 2023 році було опубліковано фокусне оновлення рекомендацій з лікування СН, основні положення якого наведено в цьому огляді.

Заключні підсумки власних досліджень впливу комбінованої антигіпертензивної терапії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією без та в поєднанні з цукровим діабетом: застос. матеріалів у викладанні держ. та англ. мовами на додипломн. та післядипломн. етапах

В. М. Рудіченко — 2024-02-28

Об’єкт дослідження – пацієнти зі встановленим діагнозом артеріальної гіпертензії без та в поєднанні з цукровим діабетом другого типу, які перебували під спостереженням у центрах первинної медико-санітарної допомоги.

Метою дослідження було вивчити ефективність комбінованої (антагоніст кальцію – амлодипін бесилат і блокатор рецепторів ангіотензину ІІ – валсартан) антигіпертензивної терапії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та супутнім цукровим діабетом зі старту лікування в практиці лікаря первинної ланки.

Методи дослідження включали фізикальне обстеження, загальноклінічні, інструментальні та лабораторні методи, моніторинг побічних ефектів.

Виявлено, що комбінована антигіпертензивна терапія (амлодипіном та валсартаном) є ефективною та безпечною у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2-го типу, що допомагає досягти цільового рівня артеріального тиску в 72 % пацієнтів та може бути рекомендованою зі старту лікування в практиці сімейного лікаря. Максимальний ефект лікування у пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ–ІІІ ступенів та цукровим діабетом 2-го типу спостерігається лише на 12 тижні лікування. При комбінованій антигіпертензивній терапії (амлодипіном та валсартаном) спостерігається тенденція до зниження гіпертрофії лівого шлуночка. Швидкість і відсоток досягнення цільового артеріального тиску є меншими в групі пацієнтів, що мають цукровий діабет 2-го типу, тому їм треба рекомендувати більш активну модифікацію способу життя. Виявлено зниження ризиків серцево-судинних захворювань у групі пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ–ІІІ ступенів та цукровим діабетом 2-го типу, що обґрунтовує доцільність більш активної модифікації способу життя та застосування зі старту лікування одразу комбінованої антигіпертензивної терапії. Враховуючи всі зазначені дані застосування комбінованої антигіпертензивної терапії зі старту лікування лікарем первинної ланки є обґрунтованим у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та супутнім цукровим діабетом.

Накопичені матеріали (включно з теоретичними оглядового характеру, наочні стендові доповіді-постери тощо) використовуються нами при підготовці інтернів зі спеціальності «Загальна практика – сімейна медицина», при проведенні практичних занять на старших курсах державною та англійською мовами.

СТЕНДОВА ДОПОВІДЬ. ВИПАДОК ХИБНОЇ АРТЕРІО-ВЕНОЗНОЇ АНЕВРИЗМИ: НЕОБХІДНІСТЬ ВЗАЄМОДІЇ РІЗНИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ НА ФОНІ ТЯЖКОЇ КОМОРБІДНОСТІ (ВЛАСНІ КЛІНІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ У ВИКЛАДАННІ НА ДОДИПЛОМНОМУ ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ ЕТАПАХ)

В.М. Рудіченко — 2024-02-28

АКТУАЛЬНІСТЬ

Широкий спектр клінічних уражень є характерним для наркозалежних пацієнтів. Лікарі як спеціалізованої, так і неспеціалізованої – первинної ланки (загальної практики – сімейної медицини) у своїй роботі стикаються з набутими судинними постін’єкційними ураженнями.

Актуальність проблеми обумовлена тим, що від третини до половини наркозалежних як основне місце для введення використовують пахову ділянку в проекції судинного пучка. Це пов’язано зі значними ризиками ураження феморальної вени та артерії з наступним розвитком наростання ураження поверхневих та/або глибоких вен нижньої кінцівки

МЕТА РОБОТИ

Узагальнення власного досвіду та спостережень авторів за наркозалежними пацієнтами із судинними постін’єкційними ураженнями для оптимізації викладання та демонстрації в процесі практичних занять на додипломному та післядипломному етапах необхідності взаємодії різних ланок лікарської допомоги.

У результаті наших спостережень під час практичних занять ми розглядаємо складний клінічний випадок, коли на фоні вкрай тяжкої анемії та хірургічного втручання сумісна робота різної спеціалізації лікарів сприяла збереженню кінцівки після перев'язки основних стовбурів стегнової артерії та вени за рахунок колатерального кровообігу.

ВИСНОВКИ

Вважаємо виправданим застосування даного опису васкулярного розладу під час практичних занять на додипломному та післядипломному етапах.

Випадок є рідкісним, коли після перев'язки основних стовбурів стегнової артерії та стегнової вени за рахунок колатерального кровообігу в хворого вдалося зберегти нижню кінцівку, тим більше на фоні вкрай тяжкої анемії.

У веденні пацієнта брав участь лікар загальної практики – сімейної медицини через необхідність контролю стану, корекції медикаментозних призначень та продовження програми ведення хворого з урахуванням правильної організації замісної терапії, про що хворому неодноразово роз’яснювалося.

НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПРОТОКОЛУ «НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ (COVID-19)». ВИБРАНІ ПОЛОЖЕННЯ

- - — 2024-02-28