Ліки України

У МОЗ обговорили посилення контролю за застосуванням антибіотиків

- - — 2026-06-09

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України повідомляє, що під керівництвом міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка відбулася робоча нарада, присвячена питанням обігу протимікробних лікарських засобів та їх обґрунтованого застосування в медичній практиці. У заході взяли участь заступник міністра Євгеній Гончар, а також представники регуляторних установ і фармацевтичного сектору.

МОЗ запускає офіційний сайт Українського фармацевтичного агентства

- - — 2026-06-09

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України поінформувало про запуск офіційного сайту Українського фармацевтичного агентства (УФА) – нового центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, початок роботи якого заплановано на 1 січня 2027 р.

Розпочато прийом заяв на компенсацію збитків, отриманих бізнесом унаслідок бойових дій

- - — 2026-06-09

Міжнародний реєстр збитків для України (далі – Реєстр) повідомляє про початок прийому заяв за першими категоріями, що охоплюють збитки бізнесу та державного сектору, спричинені збройною агресією рф проти України.

«Доступні ліки»: програму розширено новими лікарськими засобами

- - — 2026-06-09

Національна служба здоров’я України (НСЗУ) повідомляє про розширення програми «Доступні ліки» з 4 травня. Відповідний наказ № 194 «Про затвердження Переліків лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 28 квітня 2026 року» (далі – Переліки) ухвалено 28 квітня.

Нові правила для іноземних виробників: обговорюється проєкт Порядку відповідності вимогам GMP

- - — 2026-06-09

МОЗ України для громадського обговорення оприлюднило проєкт наказу, яким пропонується затвердити Порядок підтвердження відповідності виробництв лікарських засобів, розташованих поза межами України, визначеним в Україні вимогам GMP. Проєкт розроблено на виконання нового Закону України «Про лікарські засоби» та з урахуванням європейського законодавства, що свідчить про системний рух України до гармонізації регуляторної політики у фармацевтичній сфері з підходами ЄС.

Тромбоемболія легеневої артерії та запалення

М. В. Курінна — 2026-06-10

У статті узагальнено сучасні дані щодо ролі запалення та імунотромбозу в патогенезі тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА). Розглянуто основні механізми взаємодії системи гемостазу та вродженого імунітету, зокрема роль нейтрофільних позаклітинних пасток, цитокінів і клітинних компонентів запальної відповіді у формуванні венозного тромбозу. Проаналізовано клінічне значення основних запальних біомаркерів, включаючи С-реактивний протеїн, інтерлейкін-6 та нейтрофільно-лімфоцитарне співвідношення, у стратифікації ризику та прогнозуванні перебігу гострої ТЕЛА. Наведені дані свідчать про перспективність використання запальних біомаркерів як додаткових інструментів оцінки ризику та прогнозу у пацієнтів із ТЕЛА.

Інфікування Helicobacter Pylori: ризики для пацієнта та шляхи їх подолання

О. М. Барна — 2026-06-05

Інфікування Helicobacter Pylori вже давно перестало бути проблемою лише гастроентерологічного напряму, адже цей мікроорганізм здатен чинити патологічний вплив і на інші органи та системи. Ключову роль у розвитку захворювань відіграє надзвичайна стікійсть H. pylori до впливу внутрішніх захисних механізмів макрорганізму, її здатність до експресії специфічних білкових структур, які забезпечують тривалу персистенцію в клітинах, а також чинять агресивний вплив на представників мікробіоти шлунка. На сьогодні беззаперечною є думка щодо небхідності обов’язкової ерадикації H. pylori в кожному випадку виявлення. Відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій, у регіонах з низькою (≤15 %) резистентністю до кларитроміцину залишається актуальною потрійна терапія, яка складається з інгібітора протонної помпи, кларитроміцину та амоксициліну. Вона довела свою ефективність та добру переносимість, а також, завдяки наявності на фармацевтичному ринку готових наборів лікарських засобів, забезпечує високий комплаєнс у всіх групах пацієнтів.

Новий клінічний протокол медичної допомоги Забезпечення прохідності дихальних шляхів при травматичних ураженнях (бойова травма). Вибрані положення

- - — 2026-06-09

Ефективність комбінованої терапії з електрофорезом цитиколіну (ОМК-2) при ішемічній нейропатії зорового нерва

Н. В. Коновалова — 2026-05-22

Ішемічна нейропатія зорового нерва є однією з причин стійкого зниження зорових функцій і характеризується поєднанням нейродегенеративних та мікросудинних механізмів ушкодження. Пошук методів, здатних підсилити ефективність консервативного лікування та забезпечити стабільніший клінічний ефект, залишається актуальним.

Мета – оцінити ефективність комбінованого лікування із застосуванням електрофорезу цитиколіну (ОМК-2) протягом 10 діб з подальшою інстиляцією препарату ОМК-2 у вигляді очних крапель упродовж 12 місяців у порівнянні зі стандартною медикаментозною терапією у пацієнтів з ішемічною нейропатією зорового нерва.

Матеріали та методи. У проспективне порівняльне дослідження включено 58 пацієнтів (58 очей) з ішемічною нейропатією зорового нерва різного ґенезу. Пацієнти були поділені на дві групи: група 1 (n=26) отримувала стандартну терапію у поєднанні з курсом назально-орбітального електрофорезу цитиколіну (10 процедур) та інстиляціями ОМК-2 протягом 12 місяців; група 2 (n=32) отримувала лише стандартну терапію. Оцінювали максимально кориговану гостроту зору (МКГЗ), товщину шару перипапілярних нервових волокон (RNFL), показник електричної чутливості зорового нерва за фосфеном (ПЕЧф), рівень CD54 (ICAM-1) та HbA1c на початку дослідження і через 12 місяців. Дані аналізували непараметричними методами.

Результати. Через 12 місяців МКГЗ у групі комбінованої терапії була значно вищою, ніж у групі стандартного лікування (0,53 [0,30;0,60] проти 0,30 [0,17;0,30]; p=0,018). Приріст МКГЗ становив +0,33 [0,20;0,40] у групі 1 та +0,10 [0,05;0,15] у групі 2 (p=0,018). У групі 1 відзначалися більш виражене зниження рівня CD54 (p=0,036), кращі структурні показники RNFL (p=0,026) та сприятливіша динаміка ПЕЧф (p=0,048). Частота клінічно значущої відповіді на лікування була майже вдвічі вищою у групі комбінованої терапії (88,5 % проти 50,0 %; p=0,002).

Висновки. Додавання електрофорезу з цитиколіном (ОМК-2) з інстиляціями ОМК2 до комплексної терапії основного захворювання асоціюється з більш вираженим та стабільним покращенням зорових функцій через 12 місяців і супроводжується сприятливою динамікою маркерів ендотеліальної активації, нейрофункціональних і структурних показників, включно у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу.