Ліки України

Електрокардіографічна діагностика екстрасистолії та парасистолії

О. О. Бутко — пн, 27 кві 2026 00:00:00 +0300

Стаття присвячена електрокардіографічній діагностиці екстрасистолії та парасистолії. Розглянуто основні механізми виникнення, класифікацію та ЕКГ-ознаки різних видів екстрасистол, а також їх клінічне і прогностичне значення. Описано критерії диференційної діагностики суправентрикулярних і шлуночкових порушень ритму. Окрему увагу приділено парасистолії як аритмії з незалежним ектопічним водієм ритму та її характерним ЕКГ-проявам.

Новий клінічний протокол медичної допомоги. Вибухова травма вуха / акустична травма і втрата слуху (бойова травма). Вибрані положення

ср, 15 кві 2026 00:00:00 +0300

«Ремобіус» – комплексна підтримка та турбота для суглобів та кісток

О. М. Кошовий — ср, 15 кві 2026 00:00:00 +0300

Остеоартроз є одним із найпоширеніших захворювань опорно-рухового апарату, що супроводжується хронічним болем, порушенням функції суглобів і значним впливом на якість життя. В умовах воєнного часу в Україні проблема посилюється високою частотою травматичних ушкоджень, що сприяють розвитку посттравматичного остеоартрозу та потребують тривалої реабілітації.

У статті розглянуто склад, механізми дії та потенційну клінічну ефективність комплексного засобу «Ремобіус», який містить глюкозаміну сульфат, хондроїтину сульфат, L-лізин, неомилювані сполуки сої та авокадо (ASU) і екстракт альпінії лікарської. Глюкозамін і хондроїтин належать до групи SYSADOA та сприяють зменшенню болю, покращенню функції суглобів і підтримці хрящового матриксу. L-лізин відіграє важливу роль у синтезі колагену та метаболізмі кісткової тканини. ASU та рослинний екстракт забезпечують протизапальний та антиоксидантний ефекти.

Комбінована дія компонентів реалізує багатофакторний вплив на патогенез остеоартрозу, включаючи зниження запалення, уповільнення деградації хряща та підтримку кісткового ремоделювання. «Ремобіус» може застосовуватися як допоміжний засіб у комплексній терапії та профілактиці дегенеративних уражень суглобів при тривалому застосуванні.

Специфічні імуноглобуліни для внутрішньовенного введення в інтенсивній терапії та хірургії

І. М. Ячник — ср, 15 кві 2026 00:00:00 +0300

Внутрішньовенні імуноглобуліни є препаратами зі строго регламентованими показаннями і доказовою ефективністю та безпечністю. Найчастіше їх застосовують для корекції гіпогаммаглобулінемії, яка є результатом первинного або вторинного імунодефіцитного стану.

На сьогоднішній день накопичена обширна, але неоднорідна доказова база ефективності застосування стандартних внутрішньовенних імуноглобулінів при сепсисі у дітей різних вікових груп.

Потреба у внутрішньовенних імуноглобулінах зростає у зв’язку з тим, що в більшості випадків препарати призначають поза регламентом показань. Внутрішньовенні імуноглобуліни стали частіше застосовуватись при аутоімунних і системних запальних захворюваннях. Однак у рандомізованих клінічних дослідженнях хороший ефект був досягнутий тільки при хворобі Кавасакі та імунній тромбоцитопенічній пурпурі. Сучасні клінічні керівництва звузили показання до призначення внутрішньовенних імуноглобулінів, обмежують їх використання при сепсисі. Замісна терапія імуноглобулінами рекомендується дітям із фізичною затримкою вироблення свого імуноглобуліну тільки при наявності повторних інфекцій, які неможливо проконтролювати або запобігти за допомогою антибіотиків. При вторинному імунодефіцитному стані замісну терапію дозволяють проводити, якщо причина гіпогаммаглобулінемії не може бути вирішена, а також при асоціації з бета-клітинними онкозахворюваннями, при яких тяжкі інфекції, викликані інкапсульованими бактеріями, персистують, не дивлячись на проведення профілактної антибіотикотерапії.

Потенціал фенібуту для корекції тривожності та стрес-асоційованих станів

ср, 15 кві 2026 00:00:00 +0300

Тривожні та стрес-асоційовані розлади залишаються одними з найпоширеніших психоемоційних порушень у клінічній практиці. Їх розвиток значною мірою пов’язаний із дисрегуляцією нейромедіаторних систем центральної нервової системи (ЦНС), зокрема системи, що базується на дії γ-аміномасляної кислоти (ГАМК) – основного гальмівного нейромедіатора головного мозку. У зв’язку з цим особливу увагу привертають препарати, здатні відновлювати баланс між збуджувальними та гальмівними процесами в мозку. Одним із таких засобів є фенібут, що поєднує анксіолітичні, антистресові та ноотропні властивості. Розглянемо сучасні дані щодо механізмів дії фенібуту, його клінічного застосування при тривожності та стрес-індукованих станах, а також профілю безпеки.

Різновиди синусової тахікардії та дихальної аритмії: діагностичні критерії, підходи до лікування

В.А. Скибчик, Я.В. Скибчик — вт, 28 кві 2026 00:00:00 +0300

У статті дана характеристика різним варіантам синусової тахікардії: фізіологічна синусова тахікардія, неадекватна синусова тахікардія, синдром постуральної ортостатичної тахікардії, синоатріальна реципрокна тахікардія. А також висвітлено клінічні та електрокардіографічні ознаки дихальної аритмії. Представленні сучасні підходи до лікування синусової тахікардї та дихальної аритмії.