Специфічні імуноглобуліни для внутрішньовенного введення в інтенсивній терапії та хірургії
DOI:
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2026.3(299).358806Ключові слова:
імуноглобулін, замісна імуномоделювальна терапіяАнотація
Внутрішньовенні імуноглобуліни є препаратами зі строго регламентованими показаннями і доказовою ефективністю та безпечністю. Найчастіше їх застосовують для корекції гіпогаммаглобулінемії, яка є результатом первинного або вторинного імунодефіцитного стану.
На сьогоднішній день накопичена обширна, але неоднорідна доказова база ефективності застосування стандартних внутрішньовенних імуноглобулінів при сепсисі у дітей різних вікових груп.
Потреба у внутрішньовенних імуноглобулінах зростає у зв’язку з тим, що в більшості випадків препарати призначають поза регламентом показань. Внутрішньовенні імуноглобуліни стали частіше застосовуватись при аутоімунних і системних запальних захворюваннях. Однак у рандомізованих клінічних дослідженнях хороший ефект був досягнутий тільки при хворобі Кавасакі та імунній тромбоцитопенічній пурпурі. Сучасні клінічні керівництва звузили показання до призначення внутрішньовенних імуноглобулінів, обмежують їх використання при сепсисі. Замісна терапія імуноглобулінами рекомендується дітям із фізичною затримкою вироблення свого імуноглобуліну тільки при наявності повторних інфекцій, які неможливо проконтролювати або запобігти за допомогою антибіотиків. При вторинному імунодефіцитному стані замісну терапію дозволяють проводити, якщо причина гіпогаммаглобулінемії не може бути вирішена, а також при асоціації з бета-клітинними онкозахворюваннями, при яких тяжкі інфекції, викликані інкапсульованими бактеріями, персистують, не дивлячись на проведення профілактної антибіотикотерапії.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.